У Франції сталася значна політична подія — парламент проголосував за відставку уряду прем’єр-міністра Мішеля Барньє, що стало першим таким випадком з 1962 року.
Головною причиною голосування про недовіру стало те, що результати нещодавніх дострокових парламентських виборів не принесли переконливої більшості партії Президента Еммануеля Макрона "Разом за республіку" та його союзникам — лише 211 з 577 місць у Національних зборах. Макрон відмовився призначити прем’єр-міністром представника лівих партій, які здобули найбільше місць, і вибрав Мішеля Барньє, консерватора, чиї погляди близькі до партії "Національний фронт" Марін Ле Пен. Ця коаліція була слабкою та залежала від підтримки радикальних правих.
Політика Барньє щодо скорочення бюджетного дефіциту, підвищення податків і зменшення витрат зустріла сильний опір у парламенті як з боку лівих, так і правих. Незважаючи на спроби Барньє знайти компроміс, партія Ле Пен продовжувала висувати нові вимоги, такі як щорічна індексація пенсій, на що Барньє не погоджувався.
Остаточним поштовхом до голосування за недовіру став його намір обійти парламент для реалізації своєї політики, що, хоч і дозволено французьким законодавством, викликало великий резонанс. Голосування за вотум недовіри підтримали 331 депутат із потрібних 289, щоб ухвалити таке рішення.
Звільнення уряду не вимагає затвердження нового прем'єр-міністра парламентом, оскільки президент має право одноосібно призначити нового, однак, Національні збори можуть знову проголосувати за відставку нового уряду. У зв'язку з відсутністю парламентської більшості у партії Макрона, знайти нового прем'єра, готового зайняти цю роль за таких умов, буде нелегко. Це може призвести до того, що Барньє та його міністри залишаться працювати в тимчасовому режимі.
Одна з можливих розв’язок — проведення нових дострокових виборів, щоб сформувати більш стабільний уряд, але за конституцією, Макрон не може знову розпустити парламент до літа 2025 року. Стратегія Марін Ле Пен може полягати в підтримці політичної нестабільності, щоб змусити Макрона до передчасної відставки, хоча сам Макрон твердо заявляє про намір завершити свій термін, який закінчується у 2027 році. Імпічмент Макрона теж малоймовірний через складну процедуру, яка вимагає двох третин голосів обох палат.
Проте Макрон пообіцяв вирішити питання призначення нового прем'єр-міністра протягом доби.
Ця ситуація свідчить про серйозні політичні проблеми у Франції, які можуть вплинути на стабільність уряду.