Підпали в Росії: протест чи тероризм

У Росії 23-річного чоловіка засудили до 18 років ув'язнення за підпал військового комісаріату в Братську, Іркутська область. Цей інцидент спричинив шкоду на понад 1,5 мільйона рублів. Історія підпалу та суворого вироку викличе і подив, і здивування. Однак, це не все, що відомо про цю справу.

На додачу до звинувачення у підпалі, чоловіка також обвинувачено у фінансовій підтримці "Легіону свободи Росії", який російська влада сприймає як антиурядову чи екстремістську організацію. Це лише одне з багатьох подібних правопорушень, які дедалі частіше трапляються на території Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Згідно з даними правозахисного проекту Avtozak LIVE, з початку війни розпочато понад 547 кримінальних проваджень, пов'язаних із подібними підпалами. Цілями підпалювачів зазвичай стають військові комісаріати (173 випадки) та залізничні об'єкти (148 випадків). Однак, це не все — атакують також цивільні та адміністративні будівлі, а також пропагандистські інсталяції.

Більшість затриманих за ці підпали звинувачуються в тероризмі. Понад 30 справ уже завершено вироками, включно з максимальним покаранням у вигляді 19 років ув'язнення для двох активістів у Челябінській області за підпал адміністративної будівлі.

Юридичні зміни останнього часу збільшили покарання за саботаж, включно з можливістю довічного ув'язнення. У грудні 2022 року Володимир Путін підписав закон, який посилює ці санкції, а в березні 2024 року набула чинності поправка, що вводить кримінальну відповідальність за саботаж з 14 років замість 16.

Ця ситуація відображає глибокі соціальні та політичні зміни в сучасній Росії, а також напругу, яка наростає у суспільстві. Що змушує людей вдаватися до таких крайніх заходів? Які наслідки чекатимуть на тих, хто вирішив висловити свій протест таким небезпечним способом? Дискутуючи про це, ми наближаємося до розуміння більш ширшого контексту та його впливу на наше сучасне життя.