Грузія переживає складний політичний момент, що привертає увагу як всередині країни, так і поза її межами. Після парламентських виборів у жовтні 2024 року, де перемогла проросійська партія "Грузинська мрія" з 54% голосів, багато опозиційних сил засудили результати як фальсифіковані та закликали до протестів.
Низка подій пішла за цим, зокрема оголошення новими обраними парламентарями президентських виборів, які пройшли 14 грудня того ж року. Цікаво, що ці вибори проводилися вперше за допомогою колегії виборців, що складається з регіональних представників та членів парламенту, а не загального прямого голосування. Єдиним кандидатом на пост президента став Михайло Кавелашвілі, колишній футболіст, після бойкоту виборів з боку опозиції. Він переміг майже одноголосно, отримавши 224 голоси з 225 можливих.
Посеред цієї політичної турбулентності стоїть президентка Саломе Зурабішвілі, яка відмовляється визнавати легітимність нового парламенту і президентських виборів. Вона підтримує протести проти уряду, який відкладає переговори з ЄС, і наголошує на тому, що її мандат залишається чинним до обрання легітимного парламенту.
Протести, які тривають з моменту оголошення результатів парламентських виборів, об'єднують десятки тисяч грузинів, які не згодні з проросійською політикою та авторитарними тенденціями правлячої партії. Ці демонстрації іноді охоплюють жорсткі дії з боку поліції, такі як використання водометів та сльозогінного газу, але не зменшують рішучість протестувальників. Для багатьох, Зурабішвілі стала символом надії, що спрямована на західні цінності.
Ситуація в Грузії також отримала міжнародне визнання, зокрема з боку партнерів, які відмовляються визнавати легітимність нового президента. Її рішучість залишатися на посаді підтримується опозицією, яка наголошує, що вона залишається легітимним президентом, доки не буде обрано новий легітимний парламент.
У підсумку, Грузія знаходиться в стані політичної кризи з суперечливими виборами, постійними протестами та президенткою, яка відмовляється йти у відставку. Ця ситуація розгортається на тлі проросійського уряду та відстроченого курсу на інтеграцію з ЄС.
Грузія потребує підтримки міжнародної спільноти, аби відновити демократичні цінності та стабільність у країні.
Говорити про фальсифікації виборів — це лише спроба опозиції дестабілізувати ситуацію та заважати розвитку країни.
Ситуація в Грузії вимагає термінового вирішення, аби запобігти подальшій ескалації протестів і політичній кризи.
Грузія стоїть на роздоріжжі: вибір між авторитаризмом та європейськими цінностями стає все більш актуальним.