Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль опинився у центрі політичної бурі, яка розгорнулася після його несподіваного рішення оголосити надзвичайний стан. 3 грудня він запровадив воєнне становище, звинувативши опозицію в контролі над парламентом, симпатіях до Північної Кореї та паралізації уряду антидержавними діями. Юн пообіцяв "викорінити про-північнокорейські сили та захистити конституційний демократичний устрій", викликавши хвилю обурення серед політичних опонентів та громадськості.
Після цього армія та поліція отримали наказ заборонити будь-яку політичну активність, включаючи нацзбори, регіональні збори, діяльність політичних партій та публічні заходи. Також запроваджено контроль над медіа та публікаціями. Проте вже за кілька годин парламент одностайно проголосував за скасування цього рішення, змусивши уряд відступити.
4 грудня в парламенті було подано клопотання про імпічмент Юна, але голосування не відбулося через відсутність кворуму. У цей час поліція оголосила Юна підозрюваним у справі про державну зраду, заколот і зловживання владою. Для розслідування створено спеціальну групу зі 150 слідчих, які мають на меті розібратися у всіх деталях цього гучного випадку.
Міністерство юстиції та поліція розглядають можливість накладення заборони на виїзд Юна з країни, аби він не покинув її під час розслідування. Обговорюється також можливість його затримання під час слідства, якщо будуть усі необхідні підстави.
Опозиційна Демократична партія назвала оголошення воєнного стану "неконституційним, незаконним та спробою перевороту". Вони подали скарги проти дев'яти осіб, включаючи Юна та колишнього міністра оборони, у зв'язку з цим інцидентом.
З точки зору законодавства, хоч президент і має імунітет від правосуддя під час перебування на посаді, ця перевага не поширюється на випадки заколоту або державної зради. Отже, Юн може бути розслідуваний і, можливо, притягнутий до відповідальності за ці важкі злочини.
Отже, дії президента Юна призвели до серйозної політичної кризи, що може мати глибокі наслідки як для нього особисто, так і для стабільності всієї країни.
Дії президента Юна справді викликали шокуючі наслідки; така політична криза може загрожувати стабільності країни.
Рішення президента Юна було необхідним для захисту національної безпеки та стабільності, а не спробою перевороту.
Ситуація навколо президента Юна вимагає термінової уваги та діалогу, аби уникнути подальшої ескалації конфлікту.
Вчинки президента Юна продемонстрували великий ризик для демократії та узаконеності в Південній Кореї.