Президента Південної Кореї Юн Сок Йоль проголосив військовий стан 3 грудня 2024 року, викликавши справжню політичну бурю. Виступаючи у прямому ефірі на каналі YTN, Юн виправдовував це рішення необхідністю захистити вільний і конституційний лад країни від "антидержавних сил", які, за його словами, були під контролем опозиції. Він звинуватив їх в симпатіях до Північної Кореї, що, за його словами, паралізує урядові операції.
Юн також заявив, що опозиція, яка складається переважно з Демократичної партії, заволоділа парламентським процесом, відкинула бюджетні пропозиції уряду і планувала ініціювати імпічмент проти державного аудитора та головного прокурора. Особливе невдоволення президента викликало скорочення бюджету на боротьбу з наркотиками і забезпечення громадської безпеки, яке він назвав "антидержавним актом".
У зв'язку з запровадженням військового стану, військові сили були розгорнуті у центрі Сеулу, а будівлю парламенту заблокували навіть для депутатів. Генералу Пак Ан-су доручили вести адміністративні і правові справи, зокрема здійснювати арешти за потреби.
Економічний ефект цього кроку був несподівано швидким: вартість південнокорейського вона впала до найнижчого рівня за останні два роки. Проте вже через шість годин військовий стан було скасовано, після того як 190 депутатів у Національній асамблеї одноголосно проголосували за його скасування. Президент Юн погодився з цим рішенням і уряд затвердив відміну військового стану.
Опозиційні партії не забарилися з осудом, назвавши дії Юна "неконституційним, незаконним переворотом" і подали скарги в поліцію на нього та інших посадовців. Ведеться розслідування можливих обвинувачень у бунті чи зраді, яке нависло над президентом, незважаючи на його імунітет.
На тлі цих подій було внесено подання на імпічмент Юна, підписане 190 опозиційними депутатами та одним незалежним. Жоден депутат від правлячої партії не підтримав проєкт. Цей процес потребує двох третин голосів у 300-місцевій Національній асамблеї. Юн вибачився за спричинені в суспільстві хвилювання і пообіцяв більше не вживати таких заходів.
Політичний шторм також призвів до відставок міністра оборони Кім Йон Хуна та інших чиновників з адміністрації Юна. Опозиція готується до можливого голосування щодо імпічменту, яке може спричинити усунення Юна з посади та, можливо, нові президентські вибори. Ці події підкреслили глибокі політичні розбіжності в Південній Кореї і викликали негайну реакцію парламенту, що призвело до скасування військового стану і триваючих імпічментних процедур.
Ці події підкреслюють критичний стан політичної ситуації в Південній Кореї і потребу в стабільності.
Дії президента Юна свідчать про його прагнення контролю над владою, а не про захист конституційних принципів.
Військовий стан і його швидке скасування демонструють хронічну політичну нестабільність та напруженість у Південній Кореї.
Політична криза в Південній Кореї загострила відносини між владою та опозицією, ставлячи під загрозу демократичні принципи.