Російська армія стоїть перед складним завданням відновлення після війни в Україні. Оголошені амбітні плани розширення викликають неоднозначні прогнози на майбутнє. Згідно з планами, російська військова сила має зрости з 1,15 мільйона до 1,5 мільйона осіб, що включає створення нового армійського корпусу, трьох мотопіхотних дивізій, двох десантних дивізій та розширення семи бригад у дивізії. Додатково, планується збільшення чисельності флоту, авіації та стратегічних ракетних сил.
Однак, ці плани стикаються з серйозними викликами. Демографічна ситуація в країні ускладнює доступність молодих чоловіків для військової служби, що накладається на значний суспільний тиск стосовно демобілізації та завершення воєнних конфліктів. Це підвищує політичні ризики нової мобілізації, що змушує владні структури шукати альтернативні шляхи рекрутингу.
Фінансові обмеження також є ключовою перепоною. Велика частка оборонних видатків у бюджеті країни сприяє економічній нестабільності, включаючи високу інфляцію. Скорочення обсягів військових витрат може бути необхідним кроком для стабілізації економіки, але воно вплине на прогрес у відновленні армії.
Також під питанням стоїть здатність оборонної промисловості закрити всі потреби армії. Обмеження санкцій змушують галузь працювати на межі, не завжди встигаючи замінювати втрати техніки. Ремонти старого обладнання є тимчасовим рішенням, їх якість не може конкурувати з сучасними розробками.
Враховуючи всі ці виклики, уряд Росії запроваджує різні стратегії для покращення ситуації. Серед них підвищення зарплат військовим, контроль над інформацією про війну, а також запровадження військово-патріотичного виховання у школах. Ці кроки спрямовані на забезпечення сталого набору професійних військових, навіть всупереч високим втратам та втомі від війни у суспільстві.
Попереду також стоїть завдання розробки нової оборонної доктрини та плани довгострокового розвитку військової сфери, що враховуватимуть досвід нинішнього конфлікту, санкційного тиску та геополітичних змін, зокрема, пов'язаних з розширенням НАТО. Ключову роль відіграватимуть пріоритетні регіони, такі як західна частина країни, де зосереджуватимуться зусилля з відновлення елітних сил.
Росія має історичний досвід відновлення військової боєздатності, але сучасні внутрішні та зовнішні обставини можуть уповільнити цей процес. Хоча країна залишатиметься потенційною загрозою, її відновлення триватиме поступово й буде обмежене безліччю факторів.
Російська армія стикаєтьсся з багатьма викликами, але амбітні плани можуть дійсно змінити ситуацію в регіоні.
Невластиві амбіції російської армії не враховують реальних економічних і соціальних обмежень, які безсумнівно вплинуть на їх реалізацію.
Проблеми демографії та економіки значно ускладнюють плани армії, що може призвести до непередбачуваних наслідків.
Незважаючи на зусилля, відновлення армії може бути значно ускладнене зовнішніми та внутрішніми факторами.