Уявіть собі незвичайне місце дії в театрі сучасної геополітики: спроби нормалізації відносин між Туреччиною та Сирією під тиском усієї потужності російського дипломатичного ремесла. Проте це не звичайний дипломатичний танець. Ситуація, що склалася після сирійської громадянської війни, перетворює кожен крок на величезний виклик.
Насамперед, сам факт, що Росія активно просуває цей діалог, вселяє надію на стабільність у регіоні Близького Сходу. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров підкреслив важливість переговорів для безпеки в цьому регіоні. Хоча останні спроби переговорів у Москві у травні 2023 року не принесли плодів, нові можливості спалаху на горизонті разом з ініціативами турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана та підтримкою Володимира Путіна.
Головними перепонами для прогресу залишається виведення турецьких військ з північної Сирії, що є ключовою вимогою Дамаска. Туреччина, у свою чергу, не хоче поспішати і вважає, що питання варто вирішувати пізніше. Додайте до цього занепокоєння Росії щодо турецько-українського військового співробітництва, яке включає використання зброї проти власних військ, і ви отримуєте складне рівняння з багатьма невідомими.
Тим часом анкара пристосовується до цієї складної картини, прагнучи налагодити відносини з Дамаском, заспокоїти свої турецькі політичні інтереси щодо Курдської держави і уникнути потенційної гуманітарної кризи у разі вторгнення Ізраїлю в Ліван.
Варто також згадати і про роль Ірану, який разом із Росією виступає на підтримку режиму Асада. Незважаючи на спільні інтереси у створенні мультиполярного світу, між ними виникають тертя через, наприклад, підтримку Росією коридору між Азербайджаном і Туреччиною, що сердить Іран.
Підсумовуючи всі ці зусилля, остання зустріч у форматі Астани включала представників Ірану, Росії та Туреччини, які підтвердили зусилля щодо відновлення контактів між Туреччиною та Сирією на основі взаємного поваги суверенітету та територіальної цілісності. Ця складна мережа дипломатичних зусиль, військових протистоянь та геополітичних реалій постійно формує переговори між цими зацікавленими сторонами, при цьому головну скрипку грає Росія.
Цікаво, як російська дипломатія формує нові відносини між Туреччиною та Сирією в умовах складної ситуації.
Російські інтереси лише ускладнюють ситуацію; реальних змін без незалежних мирних ініціатив не очікувати.
Переговори між Туреччиною і Сирією — складний виклик, адже кожна сторона має свої критичні інтереси та страхи.
Роль Росії у відношеннях Туреччини та Сирії підкреслює складність сучасної геополітики та необхідність компромісів.
Цікаво спостерігати, як Росія маневрує між Туреччиною і Сирією, намагаючись підтримувати свою вплив у регіоні.