Історія з замороженими російськими активами стала джерелом значних розбіжностей серед держав-членів Європейського Союзу та інших міжнародних учасників. Великі країни ЄС, такі як Франція, Німеччина, Італія та Іспанія, а також голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, лишаються противниками ідеї передачі цих активів Україні. Вони побоюються, що конфіскація може негативно вплинути на міжнародних інвесторів, а також позбавити ЄС важеля впливу на Росію в мирних переговорах.
Ключовими моментами, які викликають занепокоєння, є можливість створення небезпечного прецеденту, якщо виникне сприйняття, що такі дії можуть бути незаконними. Крім того, ці активи наразі слугують важливою переговорною зброєю з Росією.
У противагу цьому, країни, такі як Польща, Чехія, Балтійські та Північні європейські країни, включаючи Естонію, виступають за негайну передачу активів Україні. Цю позицію підтримує також Кая Каллас, високий представник Європейської комісії з закордонних справ та політики безпеки.
Існують складнощі, зокрема юридичні питання, пов'язані з конфіскацією активів. Доктрина контрзаходів в міжнародному праві може стати підставою для вилучення цих активів, але залишається суперечка щодо легітимності та меж таких дій. Парламентська асамблея Ради Європи висловилася за використання контрзаходів для задоволення Росії вимогам міжнародного права, однак експерти застерігають про небезпеку перевищення меж цієї доктрини.
На сьогодні, держави G7 заблокували приблизно $300 мільярдів російських активів, в основному розміщених у Бельгії, Франції та Німеччині. Тривають обговорення можливості використання відсотків від цих активів для кредитування України, що може становити до $50 мільярдів. Президент Франції Еммануель Макрон запропонував, що західні союзники можуть законно використовувати ці доходи під час війни, але наполягає на тому, що конфіскація активів є незаконною.
Росія, зі свого боку, висловила готовність обговорювати використання частини заморожених активів для відновлення України, але на своїх умовах, таких як виділення частки коштів для територій, окупованих російськими силами.
Обговорення триває, але проблема залишається відкритою, адже країни ЄС та G7 ще не досягли консенсусу через суперечності у поглядах та побоювання можливої реакції з боку Росії. Незважаючи на юридичну, практичну та політичну складність питання, дискусії продовжуються у пошуках оптимального рішення для підтримки України.
Ситуація з російськими активами демонструє серйозні суперечності всередині ЄС, які потребують термінового вирішення для підтримки України.
Конфіскація активів створить більше проблем для України, ніж рішень – необхідний пошук альтернативних шляхів підтримки.
Невирішене питання заморожених активів свідчить про потребу у єдності ЄС для забезпечення стабільності в Україні.
Конфлікт навколо російських активів ставить під сумнів ефективність міжнародної системи безпеки та єдність західних союзників.