У бразильському столиці на саміті G20 зібрався увесь світ, щоб обговорити важливі глобальні теми, серед яких найбільшу увагу привертає війна між Україною та Росією. Події розгортаються на тлі глибокого розколу між учасниками саміту щодо подальших дій.
Група країн G7, до якої входять США, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія та Великобританія, виступає за продовження військової підтримки України. Вони однозначно засуджують російську агресію та наполягають на повному виведенні російських військ з території України. Однак, такий підхід викликає супротив з боку Бразилії, Китаю та інших країн, включаючи Індію та Південну Африку. Ці держави закликають до негайного припинення вогню і переговорів, які не передбачають повернення всіх захоплених територій Україні, що викликало занепокоєння щодо безсторонності цих ініціатив.
США, в особі відходячого з посади президента Джо Байдена, надали Україні можливість використовувати ракети дальнього радіусу дії для відповідей на російські атаки. Тим часом, Північна Корея активно підтримує Росію, відправляючи війська та зброю, що викликало занепокоєння у світової спільноти.
Очікування від нової адміністрації обраного президента США Дональда Трампа лишаються невизначеними, оскільки Трамп пропонує припинити допомогу Україні у разі відмови від територіальних претензій. Цей підхід поділяє і його віце-президент Джей-ді Ванс, що додає невпевненості у майбутній політиці США.
Попри зусилля на саміті, спільна декларація G20 виявилася оповитою загальними фразами, не назвавши Росію безпосередньо винною у агресії, що відображає внутрішній розкол у групі. Декларація також окреслила інші глобальні проблеми, такі як боротьба з голодом та реформування Ради Безпеки ООН.
Міжнародна реакція на ці події була неоднозначною. Український світовий конгрес поставив під сумнів мирний план, просунутий Китаєм та Бразилією, через відсутність консультацій з Україною. Державний секретар США Ентоні Блінкен критикує план за те, що він дозволяє китайським компаніям продовжувати підтримку Росії.
Варто зазначити, що на саміт не прибув президент Росії Володимир Путін через ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом. Його представляв міністр закордонних справ Сергій Лавров. У світлі цих подій перед учасниками G20 стоїть складне завдання знайти підходи до вирішення глобальних викликів.
Конфлікт між Україною та Росією продовжує залишатися серйозною проблемою на міжнародній арені, потребуючи негайного вирішення.
Негайне припинення вогню і переговори без повернення територій — це зрада українських інтересів та міжнародних норм.
Ситуація на саміті G20 ігнорує ключові проблеми, вимагає більше ясності і рішучості у підтримці України.
Ніхто не може залишатися осторонь, коли обговорюється майбутнє України та глобальна безпека у світі.