На початку січня 2025 року дипломатичні відносини між Венесуелою та Парагваєм зазнали серйозного розлому. Захід тямущих, але неспокійних настроїв почався тоді, коли Венесуела вирішила припинити співпрацю з Парагваєм після відмови президента Парагваю Сант'яго Пенья визнати вибори у Венесуелі. Такий крок підкреслює напруженість на міжнародній арені та ставить новий акцент на існуючих політичних розбіжностях.
Парагвай носить поетичну назву "серце Південної Америки". Ця безвихідність до прямого доступу до моря визначила національну стратегію розвитку через річкові порти. З багатою мовною спадщиною, країна носить фундаментарну зв'язок із своєю історією, зберігаючи іспанську та мову гуарані як офіційні мови.
Якщо звернутися до важливих історичних періодів, варто згадати Війну Троїстого Союзу (1864-1870 роки), яка принесла Парагваю величезні втрати в людських та територіальних ресурсах. Приголомшливі вбивства більшості дорослого чоловічого населення залишили діри в демографічній структурі. Та згодом, після Чакської війни з Болівією (1932-1935 роки), парагвайці змогли втримати контроль над спірною територією Чако, хоча вона і досі малозаселена.
Минуле країни назавжди відзначене диктатурою Альфредо Стреснера до 1989 року, коли його режим звалився під час військового перевороту, очолюваного генералом Андресом Родрігесом, що призвело до поступового переходу до демократії.
У 2012 році стався інший значний політичний зсув з імпічментом президента Фернандо Луго після трагічної суперечки за землю. А ще, історично теплі зв'язки з США, налагоджені ще з 1861 року, до сьогодні формують основи міжнародної політики Парагваю. Співпраця у сферах економічних реформ, боротьби з наркотрафіком та тероризмом є ключовою в аліянсі з американськими колегами.
Дипломатичні тертя з Венесуелою вже відбувалися раніше, адже у 2019 році Парагвай уже розривав відносини через непризнання уряду Ніколаса Мадуро. Ці події тільки підкреслюють стратегічний підхід Парагваю до міжнародних відносин, акцентуючи на стабільності та демократичних цінностях у світлі нових викликів.
Ситуація з Венесуелою підкреслює важливість демократичних цінностей у зовнішній політиці Парагваю в умовах суспільної напруги.
Чи не варто Парагваю шукати компроміс у кризових ситуаціях, замість загострювати дипломатичні конфлікти?
Аналітики повинні уважно слідкувати за розвитком відносин між Венесуелою та Парагваєм у світлі історичних конфліктів.
Чи вплине цей конфлікт на економічні зв’язки Парагваю з іншими країнами регіону в майбутньому?