Секретний трансфер грошей Асада у Росію

За правління сирійського президента Башара Асада, сирійський уряд таємно перевів значну суму коштів у Росію. Між березнем 2018 та вереснем 2019 року режим Асада організував переведення приблизно 250 мільйонів доларів готівкою до Москви. Це здійснювалось через 21 рейс, де перевозили банкноти номіналом у 100 доларів та 500 євро. Загальна вага перевезених банкнот становила близько двох тонн.

Ці великі грошові перекази відбувалися у період, коли Сирія страждала від гострого браку іноземної валюти. Резерви країни були майже на нульовому рівні, а кошти зберігались у російських банках, ймовірно, для захисту нелегально накопичених багатств режиму. Сім'я Асад та їхні наближені використовували ці кошти для покупки розкішних активів у Росії, включаючи елітну нерухомість у Москві, що було частиною ширшої стратегії щодо захисту своїх активів за кордоном.

Трансфер цих коштів збігся з підвищеною залежністю Сирії від військової підтримки Росії, включаючи участь найманців групи Вагнера. Росія вже давно служить фінансовим прихистком для режиму Асада, допомагаючи йому обходити міжнародні санкції. Після падіння режиму Асада розпочато глобальні зусилля щодо відстеження та повернення мільярдних активів, накопичених сім'єю протягом десятиліть.

Зусилля щодо заморожування та повернення цих активів вже розпочаті, як от рішення паризького суду про заморожування 90 мільйонів євро активів, що належали дядькові Башара. Однак, повернення активів з офшорних зон, таких як Дубай або Росія, очікується бути складним.

Ключові фігури в режимі Асада, включаючи його дружину Асму, активно брали участь у керуванні фінансовими операціями сім'ї. Сім’я створила складну мережу інвестицій та бізнес-активів, часто використовуючи офшорні компанії для приховання своєї власності.

Після від’їзду Асада з Сирії 8 грудня 2024 року, коли опозиційні сили швидко захопили Дамаск, міжнародна спільнота посилено зосереджується на розшуку та поверненні прихованих активів режиму. Цей процес очікується бути тривалим та складним, враховуючи історичні труднощі з поверненням активів, схованих іншими диктаторами.