Сербія між Європою та Росією

Сербія та витончені дипломатичні маневри навколо російсько-українського конфлікту

На початку жовтня президент Сербії Олександр Вучич вперше за два з половиною роки поспілкувався з президентом Росії Володимиром Путіним. У розмові він порушив питання припинення вогню в Україні, яке, на жаль, не знайшло відгуку у співрозмовника. Путін підтвердив свою прихильність до досягнення всіх цілей, заявлених в рамках спеціальних військових операцій в Україні.

Вучич не приховує свою тверду позицію щодо намірів Путіна. Вважаючи за “ненормальних” тих, хто вважає, що Путін блефує щодо застосування ядерної зброї, Вучич наголошує на серйозності російських загроз. Сербський лідер переконаний, що Путін не завагається використовувати ядерну зброю, якщо виникне загроза для безпеки Росії. Це викликає тривогу щодо можливої катастрофи, яка може наблизитися до світу.

Проте, концепція припинення вогню чи миру викликає скепсис серед глобальної спільноти. Вучич зауважує, що заклики до миру часто вважаються проявом “божевільних і хворих людей”, що свідчить про відсутність віри в дипломатичні рішення поточного конфлікту.

Сербія ж намагається маневрувати між своїми європейськими прагненнями і наявними відносинами з Росією. Незважаючи на те, що країна є кандидатом на вступ до ЄС, Сербія уникає приєднання до санкцій ЄС проти Росії. Відхиливши особисте запрошення Путіна на саміт БРІКС у Казані, Вучич відправив віце-прем’єра Олександра Вуліна, який зустрівся з російським лідером у рамках саміту. Цей крок підкреслює складність сербського геополітичного положення.

Коментарі Вучича розкривають серйозність поточної ситуації, підкреслюючи непохитність Путіна та глобальну небажаність мирних переговорів, а також висвітлюють складну дипломатичну позицію Сербії на світовій арені.