Відносини між Польщею та Україною мають складну історію, в якій чільне місце займає Волинська трагедія — нищівний епізод Другої світової війни. У 1943 році, в умовах нових геополітичних викликів, Українська повстанська армія (УПА) розпочала кампанію з вигнання поляків з Волині. Це рішення аргументувалося необхідністю завадити польським планам повернути західноукраїнські землі після війни, а також помстою за співпрацю з німцями та радянськими партизанами й вбивства українських діячів польськими партизанами.
У той час як УПА розпочала з атак на польських співробітників німецької адміністрації, ситуація швидко вийшла з-під контролю. Масові напади на польські села, зокрема у липні 1943 року, вразили своєю жорстокістю не тільки Волинь. У свою чергу, Армія Крайова — польське визвольне війська — організувала оборону та здійснювала смертоносні контрудари проти українських селян. Цей конфлікт перекинувся на сусідні регіони, зокрема Галичину, хоча з меншим інтенсивністю.
Незважаючи на цю важку спадщину, останні роки продемонстрували значний прогрес у польсько-українських відносинах. Польський прем'єр-міністр Дональд Туск підкреслив наявність "очевидного прогресу" в діалозі між країнами. Нині, в умовах російської агресії в Україні, Польща стала одним з найнадійніших союзників, відкривши свої кордони для біженців і надавши військову допомогу. Проте, польська підтримка вже не є безумовною, що підкреслює міністр закордонних справ Радослав Сікорський — очікуються конкретні кроки від України.
Попри нещодавні дипломатичні напруження, обидві сторони прагнуть зміцнення співпраці. Візити польських чиновників до Києва та українських до Варшави демонструють тверду прихильність до взаємодії. Зокрема, візит Сікорського до Києва у грудні 2023 року став підтвердженням зобов'язань Польщі підтримувати захист України проти російської агресії.
У майбутньому очікуються нові візити на високому рівні, зокрема візит прем'єр-міністра Туска до України на початку 2024 року. Головна мета — подолати поточні питання та перейти від емоційних реакцій до конструктивного діалогу і співпраці. Хоча Волинська трагедія залишається чутливою історичною темою, зусилля обох країн свідчать про готовність до зближення і взаєморозуміння.
Справжня сила поляків і українців в єдності та готовності співпрацювати, незважаючи на складну історию.
Не можна ігнорувати наслідки Волинської трагедії; історія не може бути забута в ім’я політичних вигод.
Політична співпраця між Польщею та Україною є критично важливою для зміцнення безпеки в регіоні.
Важливо визнати спільну історію та працювати над майбутнім, щоб зміцнити дружбу між народами.