Останнім часом все більше говорять про вірус мавпячої віспи, або Mpox, який поширюється у світі. Цей рідкісний вірус, дуже схожий на те, що викликає віспу та коров'ячу віспу, передається через близький фізичний контакт і збільшує ризик зараження через контакт із рідинами організму чи забрудненими поверхнями. Це зазвичай відбувається під час особистих чи соціальних взаємодій, і такий виклик нині стоїть перед нами.
Історично склалося, що мавпяча віспа була ендемічною для Західної та Центральної Африки, але останні спалахи вдарили по багатьом країнам, зокрема Німеччині та Іспанії. У Берліні зростає кількість випадків, особливо серед чоловіків, які мають статевий контакт із чоловіками. Це ставить питання щодо шляхів передачі хвороби, оскільки міські, густо населені території, де часто проходять масові заходи в клубах і барах, стають осередками спалаху.
Симптоми хвороби спочатку можуть бути розмитими: лихоманка, головний біль, м'язові болі. Проте згодом з'являються характерні висипання — плями та пузирі, які зрештою стають скоринками та відпадають. Уже ці зовнішні прояви мають насторожувати щодо можливої мавпячої віспи.
Інкубаційний період хвороби триває від 5 до 21 дня, причому людина є заразною весь час, доки має симптоми. Особлива небезпека захворювання полягає для вразливих груп, таких як новонароджені, діти, вагітні, літні люди та ті, хто має слабкий імунітет.
Важливо пам'ятати, що профілактика передусім включає уникнення близького контакту з хворими людьми, регулярне прибирання часто торканих поверхонь і уникання контакту з тваринами. Таких запобіжних заходів ніхто не скасовував, вони продовжують бути на часі.
З огляду на стрімке поширення вірусу, Всесвітня організація охорони здоров'я вже оголосила спалах мавпячої віспи надзвичайною ситуацією в галузі громадського здоров'я міжнародного значення. Вакцинація, яка ефективна проти віспи, також є одним із ключових заходів захисту. Зокрема, у Євросоюзі, включно з Німеччиною, вакцинують тих, хто мав тісні контакти з інфікованими, а також осіб, які знаходяться в зоні високого ризику.
Перспективи стримання вірусу мають бути планованими та комплексними, з акцентом на комунікації та міжнародній координації. Це виклик, який потребує глобальної уваги та колективної відповідальності.
Необхідно терміново вжити заходів для стримання поширення мавпячої віспи та підвищення обізнаності про захворювання.
Чи справді варто так панікувати? Багато хвороб мають вищий ризик, але увага до них мінімальна.
Важливо підтримувати інформаційний обмін і заходи безпеки, щоб запобігти подальшому поширенню вірусу.
Необхідно розвивати програми вакцинації та освіти, щоб ефективно протидіяти поширенню мавпячої віспи.
Важливо дотримуватись профілактичних заходів і бути уважними до симптомів, щоб не допустити розповсюдження вірусу.