17 квітня 2025 року президент США Дональд Трамп офіційно заявив, що вже наступного тижня, 24 квітня, очікується підписання масштабної угоди щодо доступу Сполучених Штатів до мінеральних ресурсів України. Ця домовленість може стати переломним моментом у відносинах між країнами, але вона вже встигла викликати серйозну дискусію та полеміку серед експертів та громадськості.
Згідно з попередніми деталями, США прагнуть отримати привілейований доступ до українських природних копалин, а надходження від їх видобутку мають бути спрямовані до створення спільного інвестиційного фонду. Одна з найбільш дискусійних умов передбачає контроль корпорації США — Міжнародної фінансової корпорації розвитку — над українською газовою трубою, якою російський «Газпром» постачає газ до Європейського Союзу.
Сам процес переговорів також не був простим. Американська делегація запропонувала досить жорстку, навіть максималістичну пропозицію, що зумовило складні дискусії. Українська сторона, залучивши відому міжнародну юридичну фірму Hogan Lovells, витратила на підготовку документації понад 113 мільйонів гривень і передала свої зауваження та пропозиції під час фінального раунду переговорів 11 квітня.
Фінансовий та політичний контекст цієї угоди теж викликає суперечливі емоції. Американська влада розглядає цей договір як можливість компенсувати значну частину фінансової допомоги, наданої Україні після нападу Росії. Хоча спочатку Вашингтон визнав таку допомогу як борг у розмірі понад 300 мільярдів доларів, пізніше цю цифру зменшили до 100 мільярдів. Україна, зі свого боку, наполягає на тому, що надана допомога є солідарною підтримкою союзника, а не борговим зобов'язанням, тому вимагала більш вигідних умов для себе.
Оцінюючи перспективи реалізації угоди та її потенційні наслідки, президент Трамп залишається оптимістичним, але водночас настороженим. Він наголосив, що, хоча домовленості вже досягнуті в принципі, реальне виконання всіх положень іще доведеться перевірити практикою.
Цей політичний поворот уже починає викликати досить гостру реакцію серед громадян України, які побоюються втрати контролю над стратегічними ресурсами, водночас інші сподіваються на нові інвестиції, економічне зростання і міцніші зв'язки з Вашингтоном.
Як ви вважаєте, чи вигідні будуть такі умови для України? Що, на вашу думку, важливіше: швидкий економічний успіх та стабільність, чи контроль над власними стратегічними активами? Поділіться своїми думками в коментарях.
З одного боку, інвестиції важливі, але контроль над стратегічними ресурсами – це наш пріоритет!