Історія про питання купівлі Гренландії Сполученими Штатами знову набирає обертів на міжнародній арені, викликаючи нову хвилю дискусій та заперечень. Президент Дональд Трамп нещодавно вирішив повернутися до своєї ідеї придбання цього автономного територійного утворення Королівства Данії, роблячи це однією з ключових тем у своїй політичній стратегії.
Трамп на своїй платформі Truth Social наполягав, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для національної безпеки США і глобальної свободи. Вказуючи на стратегічне значення острова, президент зазначив важливість військових баз і доступу до Арктичного регіону. Проте, навіть з такими важелями впливу, Гренландія і Данія залишаються стійкими у своєму відмові погодитися на будь-яку подібну угоду.
Прем'єр-міністр Гренландії Муте Боруп Егеде категорично відкинув цю пропозицію, заявивши, що "Гренландія належить нам, і ми не продаємося та ніколи не будемо продані". Ця позиція знаходить підтримку і серед датських офіційних осіб, включаючи членів опозиції, які рішуче виступають проти будь-яких таких ініціатив за участю США.
Цікаво, що ідея купівлі Гренландії виникала і раніше, починаючи з 1867 року, а в 1946 році Вашингтон навіть пропонував Данії значну суму грошей за острів. Проте всі минулі спроби обійшли без успіху, незважаючи на природні багатства регіону, такі як золото, срібло, мідь і потенційні нафтові резерви.
Тим часом, фактично привносячи цю тему в сьогоденний контекст, Дональд Трамп-молодший планує відвідати Гренландію у рамках приватної поїздки, що додатково посилює увагу до питання придбання острова. Його візит відбувається на тлі триваючих обговорень щодо можливого продажу.
Крім того, президент Трамп не обмежується виключно Гренландією. Напівжартома він припускав можливість приєднання Канади як 51-го штату до США або навіть контролю над Панамським каналом, якщо транзитні збори для американських кораблів не будуть знижені. Це свідчить про масштабність його територіальних амбіцій та підкреслює важливість геополітичних стратегій США у сучасному світі.



Цікаво, як історія купівлі Гренландії повторюється. Чи дійсно США потребують цього острова для національної безпеки?
Навіщо купувати Гренландію, якщо можна співпрацювати з Данією для спільного розвитку? Мирна дипломатія завжди краща за агресію.
Чи не краще зосередитися на розвитку партнерства з Гренландією замість спроб придбання?
Чи не є ця ідея купівлі Гренландії виявом колоніальних амбіцій США в сучасному світі?