Ідея придбання Гренландії президентом США Дональдом Трампом знову стала гарячою темою, спричинивши масштабні протести серед місцевих жителів. Як заявив сам Трамп під час виступу перед Конгресом 5 березня 2025 року, Гренландія має стратегічне значення для США в контексті національної безпеки і конкуренції з Росією та Китаєм. За його словами, Данія, що зараз контролює цю територію, не може забезпечити надійний захист і стабільний розвиток острова.
Наполягаючи, що США підтримують право гренландців самостійно вирішувати майбутнє острова, Трамп все ж наголосив на бажанні приєднати цей регіон до Сполучених Штатів. Обіцяючи добробут, процвітання та безпеку, президент запевнив, що разом з американською підтримкою Гренландія зможе досягнути безпрецедентних успіхів.
Однак, схоже, місцеве населення має зовсім іншу думку. 15 березня відбулися численні протести, на яких жителі висловили свою категоричну незгоду. "Гренландія не продається", — заявив прем'єр острова Муте Егеде, підкресливши, що будь-яка спроба купівлі острова недопустима.
Ба більше, за опитуванням компанії Verian, цілих 85% гренландців виступають проти приєднання до США. Майже половина респондентів бачать у зацікавленості Трампа пряму загрозу суверенітету території.
Ідея придбати Гренландію вже не нова для ексцентричного політика: ще за своєї першої президентської каденції у 2019 році Трамп робив аналогічну пропозицію, яка була рішуче відхилена офіційним Копенгагеном.
Зараз США вже мають військову базу у північній частині Гренландії, у місті Пітуффік (раніше відомому як Туле). Відповідно до договору 1951 року, Штати можуть навіть нарощувати свою присутність на острові, лише інформуючи про це владу Гренландії і Данії. Цей юридичний механізм дає американському керівництву реальну можливість посилити свою стратегічну позицію в Арктиці без формального порушення міжнародного права.
Чому США настільки хочуть закріпитися у Гренландії? Арктичний регіон нині перетворюється на ключову арену міжнародної конкуренції. Контроль над північними маршрутами вважається критично важливим з погляду безпеки, торгівлі та протидії глобальним конкурентам. Не виключено, що Вашингтон також розглядає подібні сценарії щодо інших арктичних країн, наприклад, Ісландії.
Водночас гренландці єдині у своєму прагненні захистити власну ідентичність та суверенітет. Протистояння, яке вже розгорілося, свідчить про сильній дух і незалежність мешканців. Чи вдасться Трампу реалізувати цю амбітну ідею, або Гренландія залишиться вільною від зовнішнього втручання? Питання залишається відкритим і гостро дискусійним.
Цікаво, як гренландці будуть боротися за свій суверенітет, коли йдеться про таку великий інтерес США.
Не можна ігнорувати можливості, які США можуть запропонувати Гренландії для її розвитку та безпеки.
Ситуація навколо Гренландії підкреслює важливість національної ідентичності та самовизначення для її мешканців.
Чи вистоїть Гренландія перед тиском США, чи зуміє зберегти свою незалежність і ідентичність?