Останнім часом Україна здійснює серію атак безпілотними літальними апаратами на нафтопереробні заводи та енергетичну інфраструктуру Росії. Ці операції проводяться попри застереження з боку Сполучених Штатів, які закликали уникати таких дій. Атаки є частиною ширшої кампанії, спрямованої на підрив енергетичного сектору РФ та зменшення її прибутків від експорту нафти, а також на дестабілізацію внутрішнього паливного ринку.
Однією з основних цілей стало нафтове підприємство у Слов'янську, що в Краснодарському краї, яке переробляє понад 70,000 барелів нафти на добу. Це вже третій напад нафта переробні заводи в регіоні за останні два місяці. Щоправда, попри завдання значних збитків та перебоїв, рівні витягу нафти продовжують складати близько 5 мільйонів барелів на день, відзначаючи лише 4-6% падіння через атаки, як свідчать дані Міжнародного енергетичного агентства.
У відповідь Росія посилила свої захисні заходи, залучаючи ракетні системи для охорони олійної та газової інфраструктури, а також створюючи мобільні групи протиповітряної оборони, оснащені кулеметами та радіоелектронною боротьбою. Певні об’єкти були покриті металевими сітками, щоб захистити їх від дронів.
З економічної точки зору, атаки націлені на підрив доходів від експорту нафти, які є важливим джерелом поповнення державного бюджету Росії. Хоча безпосередні втрати відносно невеликі, постійність атак викликає невизначеність та змушує Росію перенаправляти ресурси на захист своєї енергетичної інфраструктури. Уряд РФ тимчасово заборонив експорт бензину, намагаючись утримати низькі ціни на внутрішньому ринку, уникаючи потенційного соціального незадоволення.
Міжнародна спільнота, зокрема США, висловила занепокоєння впливом цих атак на світовий ринок нафти. Президент Джо Байден та міністр оборони Ллойд Остін закликали Україну зосередитися на більш тактичних цілях, ніж атаки на території Росії.
Технологічні та логістичні виклики, пов'язані з атаками, підкреслюють труднощі Росії у підтримці та ремонті пошкодженої інфраструктури в умовах західних санкцій. Продовжуючи виробництво та застосування далекобійних дронів, Україна створює суттєві ризики для енергетичного сектору РФ. Це викликає складності, які можуть перевищити можливості протиповітряної оборони Росії.
Ці атаки змушують Росію витрачати ресурси на захист, створюючи нові ризики для її енергетичної інфраструктури.
Атаки безпілотників не приносять суттєвих втрат, а лише підвищують неприязнь і, ймовірно, посилюють охорону об’єктів.
Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру Росії можуть спровокувати економічну кризи всередині країни та посилити соціальні протести.
Ці дії України можуть кардинально змінити баланс сил у регіоні та вплинути на глобальний енергетичний ринок.