Повернення смертної кари у США стало однією з найгарячіших тем періоду президентства Дональда Трампа з 2017 по 2021 рік. В липні 2019 року тодішній Генеральний прокурор Вільям Барр оголосив про відновлення федеральних страт після майже 20-річного перерви, аби "встановити справедливість для жертв найтяжчих злочинів". Це рішення призвело до страти 13 людей, серед яких була Ліза Монтгомері – перша жінка, страчена за федеральний злочин за майже 70 років. Це стало несподіваним збільшенням числа федеральних страт, зрівнянним лише з другим терміном президента Гровера Клівленда в 1890-х роках.
Ситуація викликала чималу критику, зокрема, з боку сенаторів-демократів, які закликали до розслідування дій адміністрації Трампа, вважаючи їх суперечливими з історично усталеними практиками. Деякі експерти, такі як професор Стів Владек з Техаського університету, вважали, що Вільям Барр таким чином намагався закріпити своє ім'я у спадщині до кінця каденції.
Расові та етичні аспекти також викликали занепокоєння: з 13 осіб, страчених в 2021 році, семеро були кольоровими. Це відображає расову нерівність серед федеральних ув'язнених, де 38% складають чорні люди, хоча вони становлять лише 14% населення США.
Страти також викликали питання конституційності в контексті Восьмої поправки, яка забороняє жорстоке і незвичне покарання. Наприклад, випадки Корі Джонсона та Дастіна Гіггса, які були страчені всупереч аргументам про їх інтелектуальну неповносправність, викликали нові дискусії щодо правомірності таких покарань.
На випадок переобрання, Трамп обіцяв стратити всіх 42-х чоловіків, які на даний момент перебувають у федеральній смертний камері. Команда його кампанії розробила документ «Проект 2025», що передбачає розширення смертної кари навіть на злочини, пов'язані з насильством та сексуальним насильством над дітьми, попри рішення Верховного суду США в справі Кеннеді проти Луїзіани (2008), що такі застосування порушують Восьму поправку.
Дії в межах стратегічного курсу передбачають також посилення боротьби зі злочинністю, з акцентом на зростання масової інкарцерації і використання права жорсткого правосуддя, що сприймаються як частина більш широкої тенденції до мілітаризації поліції.
Американський союз захисту громадянських свобод (ACLU) та інші правозахисні організації твердо виступають проти цих планів, наголошуючи на расизмі і жорстокості смертної кари, обіцяючи боротися проти цих політик в суді. Водночас, зростає суспільний супротив проти такої практики: в останнє десятиліття кілька штатів скасували смертну кару або не проводять страти.
Отже, відновлення федеральних страт за президентства Трампа продовжилося як частина ширшої стратегії введення жорсткішої кримінальної політики. Ці дії стикнулися з значною критикою та юридичними викликами, ставши однією з найгостріших тем у політичній дискусії.
Відновлення смертної кари у США викликає серйозні питання щодо расової справедливості та етики покарання.
Смертна кара є необхідним інструментом для підтримки справедливості та безпеки в суспільстві, особливо для жертв злочинів.
Рішення про відновлення страти створює глибокі розділи в суспільстві та посилює проблеми нерівності та прав людини.
Важливо ретельно розглянути наслідки повернення смертної кари для суспільства та системи правосуддя в США.