Військовий стан в Південній Кореї

3 грудня 2024 року стало днем, який багато південнокорейців навряд чи забудуть. У той вечір Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив про введення військового стану — крок, який не робився в країні з 1980 року. Спонтанна заява лідера наживо на телеканалі YTN здивувала багатьох. Метою військового стану було названо захист від "північнокорейських комуністичних сил" та усунення "антидержавних" рухів, які, за словами президента, підтримує опозиція.

Основною причиною такого рішучого кроку стало те, що опозиційна Демократична партія, яка володіє контролем над парламентом, за словами президента, паралізувала діяльність уряду. Відхилення бюджету та ініціювання імпічменту ключових чиновників розглядалося як загроза конституційному ладу. Під прикриттям військового стану вводилися суворі заходи, такі як заборона на політичну діяльність, страйки, демонстрації, а також контроль над ЗМІ.

На вулицях Сеула з’явилась військова техніка, а вертольоти посадили навіть на дах парламенту. Генерал Пак Ан Су отримав спеціальні повноваження для контролю управління та законності, включаючи арешти при необхідності.

Проте така радикальна дія зустріла сильний опір. У парламенті всі 190 присутніх депутати підтримали резолюцію, вимагаючи відміни військового стану. Це, разом з міжнародною тривогою, привело до швидкого скасування рішення. Вже 4 грудня, лише через добу після оголошення, військовий стан був відмінений, а війська виведені з позицій.

Серед вибачень та намагань заспокоїти громадськість, міністр оборони Кім Йон Хван подав у відставку. Він взяв на себе повну відповідальність за викликану ситуацію.

Ці події виявилися важким уроком для Південної Кореї, нагадуючи про крихкість політичного балансу та важливість демократичних процесів. Люди отримали сильний імпульс активно відстоювати свої права та конституційний лад країни, тим самим зміцнюючи демократію на всіх рівнях.