Корпус вартових ісламської революції (КВІР) Ірану давно є ключовою складовою військової потуги країни. Заснований у 1979 році, КВІР тісно пов'язаний з виконавчою владою Ісламської Республіки Іран і доповнює регулярні збройні сили, основним завданням яких є захист Ісламської революції та її завоювань.
КВІР має складну структуру, що охоплює сухопутні, повітряні та морські сили, а також спеціальні підрозділи, такі як сила "Аль-Кудс", яка діє за межами Ірану. Одним із найвідоміших командирів цієї сили був генерал Касем Сулеймані, а нині її очолює генерал Есмаїл Гаані. Також цікавим є "Басидж" – напіввійськове добровольче формування, учасники якого беруть участь у ліквідації стихійних лих та придушенні антивладних заворушень. Їхнє число складає приблизно 10-12 мільйонів осіб.
На міжнародній арені КВІР активно втручається в конфлікти, починаючи від Ірано-іракської війни і завершуючи більш сучасними конфліктами в Сирії та Україні. У Сирії ця сила стала ключовим союзником режиму Башара Аль-Асада, зазнавши при цьому значних втрат. Більш нещодавно, КВІР була втягнута у конфлікт з Ізраїлем, в чому Ізраїль здійснив авіаудари по іранським військовим об'єктам у відповідь на ракетні обстріли, що здійснювалися спільно з союзними угрупуваннями, такими як "Хезболла" і "Хамас".
Ізоляція КВІР посилена тим, що США, Ізраїль та декілька інших країн визнали його терористичною організацією. Це накладає серйозні обмеження на діяльність корпусу, але не припиняє його впливу в регіоні. Останнім часом новий етап конфлікту почався у жовтні 2023 року, коли Ізраїль здійснив серію точкових ударів по іранським військовим об'єктам.
Реакція міжнародної спільноти була миттєвою: США закликали уникати жертв серед цивільного населення та закликали до тиск на Іран з метою зупинки атак на Ізраїль. Конфлікти за участю КВІР несуть значні геополітичні наслідки та підвищують напругу у взаєминах між регіональними і глобальними державами.
КВІР відіграє вирішальну роль у конфліктах на Близькому Сході, посилюючи напругу між Іраном та його противниками.