Коли ми говоримо про мирні переговори між Україною і Росією, завжди виникає складна суміш надії та тривоги. Нещодавно ми спостерігаємо суттєві зрушення в цих перемовинах, і сьогодні про це варто поговорити докладніше.
Останнім часом уряд США представив двофазну схему для завершення війни. Перша фаза передбачає 30-денне припинення бойових дій для створення умов переходу до другої фази, під час якої сторони повернуться за стіл перемовин, аби домовитися про довготривале вирішення конфлікту. Це стало відомо після зустрічі української та американської делегацій у Саудівській Аравії. Від України участь брали Андрій Єрмак, Андрій Сибіга, Рустем Умєров та Павло Паліса; з боку США — Марко Рубіо та Майк Волз. Україна виявила готовність піти на цей пропонований 30-денний режим припинення вогню, демонструючи прагнення до миру.
Тим часом у Москві спеціальний представник США Стів Віткоп вже мав зустріч з Володимиром Путіним. Російський президент виявив певну готовність піти на припинення вогню, але висунув низку власних умов. Щоправда, і Київ, і Вашингтон із обережністю ставляться до будь-яких умов, які можуть сферу майбутніх дій України обмежити.
Президент США Дональд Трамп планує 18 березня телефонну розмову з Володимиром Путіним, яку провідні дипломати вже назвали надзвичайно важливою. Трамп наголосив, що більша частина пунктів майбутньої домовленості вже погоджена, проте «роботи ще достатньо». Він також емоційно заявив, що конфлікт забирає життя тисяч молодих українських солдатів, і це не може продовжуватися.
Однак виникають складні питання щодо територіальних поступок, про що прямо згадав Держсекретар США Марко Рубіо. Його реалістична, дещо жорстка оцінка говорить про те, як складно досягти компромісу, враховуючи історію та емоційне ставлення українського суспільства до своїх територій. Він закликає не плекати ілюзій щодо легких і швидких рішень, але наголошує на необхідності припинення війни через болючі компроміси.
Європейський Союз теж не залишається осторонь. ЄС підтримує лише «чесний і справедливий мир», що визнає право України бути активним учасником переговорів і гарантує їй безпеку. Тим часом США погрожують Росії новими санкціями, якщо вона не буде готова конструктивно підійти до процесу завершення конфлікту.
Очевидно, що міжнародна дипломатія зараз на межі важливих рішень. Чи буде це справжнім шляхом до миру, чи лише черговою дипломатичною паузою? Чи готова Україна піти на поступки заради порятунку життя своїх людей? Ці питання підлягають широкому суспільному обговоренню.
Наступні тижні покажуть, якими будуть реальні справи, а не просто гучні заяви. Це шанс, який не можна втрачати, але й один із найскладніших і найболючіших моментів української сучасної історії.
Сподіваюся, що мирні переговори приведуть до реальноъ стабільності, але компроміси можуть бути надто складними для України.
Вважаю, що поступки з боку України можуть призвести до нових проблем, а не вирішення конфлікту.
Сподіваюся, що переговори допоможуть знайти шлях до миру, але важливо зберегти суверенітет та територіальну цілісність України.
Нехай ці переговори стануть початком істинного миру, але Україні потрібно залишатися обережною у своїх поступках.