Погляньмо на світанок можливого конфлікту, який уже ставить Захід на вуха. Німецьке Міністерство оборони змалювало сценарій, де агресія Росії може поширитися по території НАТО. Уявіть собі: збільшення російської присутності в Білорусі та Калінінграді, тиск на кордони Польщі, а також мобілізація 200 тисяч нових солдатів до лютого для нового наступу в Україні. Це може призвести до суттєвих успіхів Росії вже до червня.
Брюно Каль, голова Федеральної розвідувальної служби Німеччини, підкреслює, що Росія готує військові і матеріальні ресурси для можливого нападу на НАТО. Тому реальність, в якій Росія може кинути виклик Альянсу, може постати до кінця цього десятиліття. Мета Кремля—розділити Захід і зміцнити свої збройні сили.
Сьогодні ми стаємо свідками нової хвилі гібридної війни. Це не тільки кібератаки на критичну інфраструктуру і кампанії дезінформації, але й бойові дії на підступні способи: підводні кабелі телекомунікацій у Балтійському морі зазнають саботажу, а підпал та інші акти насильства спостерігаються в Польщі, Великобританії, Чехії, Німеччині, Литві і Латвії.
Виникає питання: чому реакція ЄС та НАТО настільки стримана? Страх перед тим, щоб увійти у прямий конфлікт, та внутрішні суперечки в НАТО, особливо з країнами, як Угорщина та Туреччина, грають свою роль. Все ж таки, європейські уряди все частіше відкрито заявляють про російську відповідальність за саботаж, що може стати першим кроком у боротьбі.
Одночасно виникають побоювання з приводу можливих атак на норвезький арктичний острів Шпіцберген або використання так званих "зелених чоловічків" у Прибалтиці під приводом захисту російськомовних меншин. Це привід замислитися над крихкістю стабільності в нашому регіоні та роллю Росії в її підриві.
Цікаво, чи бачите ви, що майбутнє складає для Європи у світлі цих викликів? Ми можемо лише сподіватися на міцну кооперацію та лідерство для збереження миру у цьому напруженому світі.
Ситуація дійсно тривожна, необхідно об’єднати зусилля ЄС та НАТО для протистояння російській агресії.
Відомо, що перебільшення загроз лише підсилює напруженість. Необхідно шукати дипломатичні рішення, а не роздувати паніку.
Важливо уважно стежити за розвитком подій і активно реагувати на нові загрози, щоб забезпечити стабільність у Європі.
Необхідно уважно аналізувати ситуацію та забезпечити підтримку тим країнам, які найбільше піддаються ризику.