Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зробив важливі заяви щодо підготовки країни до можливих конфліктів з Росією. Вважаючи, що Росія може не зупинитись на Україні, Пісторіус наголосив на важливості готовності Німеччини до широкомасштабного конфлікту з цим сусідом уже до 2029 року. Він вимагав суттєвого збільшення оборонного бюджету, запропонувавши підвищити його до 80-90 мільярдів євро на рік з 2028 року.
Німеччина вже планує збільшити свій оборонний бюджет на 10 мільярдів євро у 2024 році для подолання певних труднощів з військовою готовністю. Постала також тема повернення до військової служби: Пісторіус запропонував запровадити вибіркову форму служби, враховуючи нестачу персоналу в Бундесвері після скасування загальної військової служби в 2011 році. Згідно з його планом, всі 18-річні чоловіки заповнювали б анкету щодо готовності служити, а жінки могли б долучатися добровільно. Рішення про придатність приймалося б на основі фізичних та інтелектуальних тестів.
У відповідь на можливу загрози, НАТО розробляє кілька "сухопутних коридорів" для швидкого перекидання американських військ до першої лінії фронту в разі великомасштабної війни в Європі. Політики в Німеччині розділилися у ставленні до ініціатив Пісторіуса. Хоча він отримав підтримку від опозиції (ХДС/ХСС), його власна партія, СДПН, а також Зелені та Вільна демократична партія (ВДП) висловили скептицизм. Особливо занепокоєними є питання гендерної рівності у військовій службі, що може вимагати зміни до Основного закону країни.
Деякі експерти, такі як Ганс-Пітер Бартельс, вважають, що пропозиції Пісторіуса є лише початковим кроком, але не повним рішенням для вирішення проблем з кадрами та готовності армії. Схоже, що пропозиції ініціюють ширші соціальні та політичні дебати щодо військової служби та оборонної готовності країни. У підсумку, Пісторіус спрямовує свої зусилля на те, щоб підвищити оборонну готовність Німеччини, інтегрувати нові форми мобілізації та підготуватись до можливих військових загроз, попри складнощі політичної й соціальної природи.



Важливі ініціативи Пісторіуса, але сподіваюсь, що питання гендерної рівності буде вирішене вчасно.
Чи дійсно об’єднання військових зусиль без основних реформ у суспільстві принесе бажані результати?
Необхідно знайти баланс між оборонною готовністю і соціальними питаннями, щоб зміцнити країну в цілому.
Поступи Пісторіуса відкривають нові горизонти для оборонної стратегії, але потребують ретельного обговорення з суспільством.