Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс запропонував суттєве збільшення оборонних витрат у бюджеті Європейського Союзу. Це дивовижне зростання фінансування – від поточних 10 мільярдів євро до 100 мільярдів – викликало чимало дискусій.
На таке підвищення витрат підштовхнуло усвідомлення стратегічної важливості відновлення оборонної промисловості ЄС, яка занепала після холодної війни. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн акцентувала на необхідності протягом наступного десятиліття збільшити європейські оборонні витрати ще на 500 мільярдів євро. Це, за її словами, необхідно для стримування потенційних загроз, особливо з боку Росії.
Кубілюс наголошує на критичній важливості готовності ЄС до будь-якої можливості російської агресії, особливо на фоні українського конфлікту. Він підкреслив, що для ЄС зараз Путін є головним ворогом, і ця загроза може зрости, якщо Україна не досягне успіху у війні.
Надання Україні необхідної підтримки – ключовий елемент у стратегії ЄС. Це означає не тільки більше зброї, але й кращу координацію оборонної сфери з НАТО та Сполученими Штатами.
Але як фінансувати такі великі витрати? Кубілюс пропонує низку стратегій, таких як збільшення бюджету ЄС, пом’якшення фіскальних правил та навіть випуск спільних боргових зобов'язань. Важливо зрозуміти, що перегляд фіскальних правил щодо бюджетного дефіциту та державного боргу може відкрити шлях для більше інновацій у фінансуванні оборонних ініціатив.
Інтеграція та координація – це ще один елемент Кубілюсового бачення. ЄС має на меті краще інтегрувати свою роздроблену оборонну промисловість та посилити взаємодію з НАТО і США. Хоча декілька ключових систем озброєнь можуть бути закуплені у зовнішніх партнерів, розвиток власної оборонної промисловості – це питання національної безпеки.
Не менш важлива постанова про нові ініціативи, такі як оборонний фонд в розмірі 1,5 мільярда євро, створений для підтримки оборонної промисловості держав-членів та України. Крім того, обговорюється спільний фонд у розмірі 500 мільярдів євро для оборонних проектів.
Однак, попереду чимало викликів. Залежність від зовнішніх постачальників, виявлена під час вторгнення в Україну, стає серйозною проблемою. Програма EDIP прагне змінити це, підвищуючи конкурентоспроможність європейської оборонної технологічної бази та зміцнюючи зв'язки з Україною.
Політично і економічно, ЄС стикається з дилемами щодо фіскальних правил та участі неєвропейських компаній у внутрішньому ринку. Зокрема, Франція підтримує курс на "купуй європейське", тоді як інші країни відкриті до різноманітних підходів.
Сьогоднішній ЄС перебуває на роздоріжжі: чи готовий він до нового етапу оборонних зусиль, щоб стати справжньою оборонною силою на світовій арені?
Це важливий крок для ЄС, але потрібна зважена стратегія фінансування і підтримки національної оборони.