Саломе Зурабішвілі, чинна президентка Грузії, попри народження в Парижі та кар'єру у французькій дипломатії, залишила значний слід на політичній арені своєї історичної батьківщини. Вона стала міністеркою закордонних справ у 2004 році, після отримання грузинського громадянства, підписавши важливі угоди з НАТО та ЄС.
Останнім часом політична кар'єра Зурабішвілі супроводжується значними бурями. Після спірних парламентських виборів 26 жовтня 2024 року, вона та опозиційні партії заявили про масштабні фальсифікації, назвавши вибори "нелегітимними". Цю позицію підтримала також Бюро з питань демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, яке виявило занепокоєння відносно незалежності інститутів та тиску на виборців.
Рішення уряду грузинської партії "Грузинська мрія" відкласти переговори про євроінтеграцію лише накалило ситуацію, спричинивши масові протести. Мітингувальники вимагають нових, чесних і справедливих виборів, адже Зурабішвілі стала обличчям цих демонстрацій. Тисячі грузинів вийшли на вулиці, незважаючи на застосування поліцією водометів та сльозогінного газу, вимагаючи відновлення демократичних процесів.
Президентка підкреслює, що не визнає новообраний парламент і залишиться на посаді, доки не будуть проведені легітимні парламентські вибори. Вона стверджує, що представляє легітимність народу та продовження державності. Сполучені Штати, зокрема, виявляють її підтримку через можливе внесення законопроєкту про визнання Зурабішвілі єдиною легітимною президенткою.
Національна криза затягується, оскільки уряд обрав нового президента Михайла Кавелашвілі, відомого своїми антизахідними настроями. Зурабішвілі не визнає його президентство і продовжує наполягати на своїй посаді, доки не буде сформовано легітимний парламент. Додаткову напруженість вносить планована інавгурація 29 грудня 2024 року, а прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе попередив про можливі юридичні наслідки для Зурабішвілі.
Останніми місяцями Зурабішвілі перетворилася на символ опору автократії в Грузії, здобуваючи підтримку з-за кордону. Проте, політична ситуація в країні залишається вкрай напруженою.
Зурабішвілі стала символом боротьби за демократичні цінності в Грузії, незважаючи на важкі обставини та тиск.
Зурабішвілі лише намагається зберегти посаду, а не боротися за справжню демократію в Грузії.
Ситуація в Грузії вимагає термінових змін, щоб відновити довіру до демократичних процесів та стабільності в країні.
Грузія стоїть на межі політичної кризи, і роль Зурабішвілі у відновленні демократичних цінностей стає критично важливою.