Арешт полковника СБУ за шпигунство

Дмитро Козюра, полковник Служби безпеки України (СБУ) та голова Штабу Антитерористичного центру при СБУ, став об’єктом гучного розслідування після його арешту за підозрою у співпраці з Федеральною службою безпеки Росії (ФСБ). Розслідування, яке отримало кодову назву "Щур", виявило, що він працював на ФСБ з 2018 року. Спочатку він був завербований під час поїздки до Відня, але активних завдань не отримував до грудня 2024 року.

Козюра, який до цієї події відзначався великим досвідом роботи в СБУ, включаючи керівництво Антитерористичним центром з 2016 року, мав доступ до важливої державної інформації. Для передачі секретних даних він використовував конспіративне житло та спеціальний телефонний пристрій, через який передавав дані про виявлення розгортання та переміщення російських загарбників, стан критичної інфраструктури та наслідки ракетних ударів.

Служба безпеки України провела масштабне спостереження за Козюрою, включаючи відео- та аудіозаписи, контролюючи кожен його крок. Він також використовувався у "подвійному" сценарії, забезпечуючи подачу дезінформації ФСБ. Протягом слідства задокументовано 14 епізодів його незаконної діяльності, серед яких підтверджено передачу секретних даних через додаток Signal.

13 лютого 2025 року суд ухвалив тримання Козюри під вартою без можливості внесення застави до 11 квітня 2025 року. Обвинувачення наполягало на цьому заході через серйозність звинувачень, серед яких було дворазове передання інформації ФСБ про наслідки ракетних ударів. Сам Козюра визнав, що працює на ФСБ з 2018 року і продовжував співпрацювати з ними після повномасштабного вторгнення Росії.

Не лише Дмитро Козюра став об’єктом розслідування. Під підозрою опинились і його родичі, які, за версією слідства, знали про його співпрацю з ФСБ і підтримували її. Окрім того, український громадянин, який виступав зв’язковим між Козюрою та ФСБ, теж може бути притягнутий до відповідальності за участь у інших інцидентах, зокрема підкупі людей для участі в провладних мітингах під час Революції Гідності.

Ця історія ставить перед українським суспільством і світовою спільнотою низку важливих питань. Як в таких умовах боротися з зрадою на державному рівні? Якими засобами можна забезпечити безпеку країни в умовах гібридної війни? Ми всі повинні бути пильними, адже безпека нашої країни залежить від кожного з нас. Викривачі, громадські діячі та прості громадяни – всі повинні об'єднати зусилля задля захисту нашої держави від внутрішніх та зовнішніх загроз.