На тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну, світ зіткнувся з черговою напругою через інцидент на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). У ніч на 14 лютого 2025 року російський безпілотник типу "Герань-2", оснащений вибуховою боєголовкою, вразив захисну конфайнментну споруду над четвертим блоком ЧАЕС. Хоча пожежа була швидко загашена, завдано значної шкоди конструкції.
Перемістімо наші погляди в історію. Чорнобильська катастрофа 1986 року стала однією з найбільших ядерних аварій в історії, що спричинила евакуацію понад 116,000 людей із зони відчуження та поширення радіоактивного забруднення на величезні території України, Білорусі, Росії та інших європейських країн. Ліквідатори героїчно працювали, щоб локалізувати вогонь, а потім встановити "Укриття" — тимчасову конструкцію для запобігання витоку радіації.
З часом стало зрозуміло, що оригінальне "Укриття" не є надійним рішенням на довготривалу перспективу. У 1997 році було створено Чорнобильський фонд, і через 20 років спорудили Новий Безпечний Конфайнмент (НСЦ), який розрахований на 100 років служби. Сучасна технологічна структура, цей конфайнмент обладнаний вентиляцією, системами дистанційного управління та моніторингу, що дозволяє безпечно проводити демонтаж старого саркофагу та роботи з дезактивації.
Однак, останній безпілотний удар підкреслює, що ніяка конструкція не може бути абсолютно захищеною від цілеспрямованих атак, особливо в умовах триваючого конфлікту. Експерти наголошують, що хоча структура й спроектована для витримування екстремальних погодних умов, вона не передбачала подібних нападів. Глобальна спільнота стурбована можливими наслідками для безпеки.
У відповідь на атаки, міжнародне співтовариство висловило глибоку стурбованість. Хоча Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило факт атаки, воно утрималось від приписування вини Росії. Тим часом, український уряд разом з міжнародними експертами рішуче засуджують дії Росії, підкреслюючи потенційні катастрофічні наслідки подібних актів тероризму.
Сьогодні це піднімає важливі питання: Чи є у нас адекватні механізми для захисту критичної інфраструктури в умовах сучасних загроз? Зараз як ніколи важливо об’єднати сили задля глобальної ядерної безпеки. Чи не час переглянути підходи і зміцнити міжнародні рамки безпеки, щоб відвернути подібні інциденти в майбутньому? Ваша думка?
Цей інцидент підкреслює необхідність міжнародного співробітництва для захисту ядерних об’єктів від нових загроз.
Вважаю, що такі інциденти лише підкреслюють надмірну політизацію ядерної безпеки, а не реальну загрозу.
Здається, нам потрібен більш ефективний контроль за безпекою ядерних об’єктів у зонах конфлікту.
Цей випадок нагадує про важливість превентивних заходів для захисту критичної інфраструктури від потенційних атак.