Чи варто Україні повернути свій ядерний арсенал? Історія та сучасні дискусії
Після розпаду Радянського Союзу Україна володіла третім за величиною ядерним арсеналом у світі. На її території залишилися міжконтинентальні балістичні ракети, стратегічні бомбардувальники, такі як Ту-95МС і Ту-160, та значна кількість ядерних боєголовок. У 1990-х роках Україна добровільно відмовилася від цих запасів, отримавши гарантії безпеки від США, Росії та інших держав. Цей крок був частиною Декларації про державний суверенітет, яка включала принципи без'ядерного статусу.
Не так давно президент України Володимир Зеленський викликав хвилю обговорень, натякнувши, що українську безпеку можна забезпечити або через членство в НАТО, або через ядерну зброю. Проте Зеленський чітко заявив, що Україна віддає перевагу членству в НАТО над розвитком ядерного арсеналу. Попри це, німецьке видання BILD повідомило про можливий намір України відновити ядерний арсенал. Проте Міністерство закордонних справ України швидко спростувало ці заяви як "інсинуації".
Експерти, як-от Фабіан Хоффман з Осло та колишній російський опозиціонер Гарі Каспаров, виходять з того, що прагнення України до ядерного стримування логічне на тлі нинішньої воєнної ситуації та провалу попередніх гарантій безпеки. Незважаючи на це, Україна щоразу підкреслює відданість Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
З технічної точки зору, Україна не має можливостей швидко розробити ядерну зброю. Їй бракує повного ядерного паливного циклу, і навіть за наявності необхідних матеріалів та знань, розробка потребує значного часу, ресурсів та інфраструктури. Політична частина обговорення робить акцент на прагненні до вступу в НАТО як на більш реальний шлях до безпеки.
Офіс президента та МЗС України офіційно заперечують будь-які плани щодо розробки ядерної зброї. Проте у суспільстві тривають дебати щодо цього питання, деякі петиції закликають відновити ядерний статус, однак ці ідей не знаходять підтримки у чинної влади.
Отож, попри чутки та обговорення, офіційна позиція України залишається твердою: держава залишається вірною міжнародним угодам про нерозповсюдження та прагне до укріплення своєї безпеки через НАТО.
Повернення ядерного арсеналу може загострити ситуацію, кращим шляхом є зміцнення співпраці з НАТО для забезпечення безпеки.
Відновлення ядерного арсеналу може стати єдиним ефективним засобом стримування агресії та забезпечення незалежності України.
Діалог щодо ядерного озброєння важливий, але НАТО залишається найкращим шляхом для гарантії безпеки України.
Ситуація в Україні складна, але відданість міжнародним угодам є важливою для стабільності та миру в регіоні.