24 лютого 2022 року стало початком нової, третьої фази російсько-української війни, яку Росія веде з 2014 року. Цей конфлікт розпочався з масштабного розгортання російських військ поблизу кордонів з Україною ще з листопада 2021 року, попри заперечення російською владою будь-яких агресивних планів.
21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала самопроголошені Донецьку та Луганську Народні Республіки як незалежні держави, що стало черговим кроком до ескалації. Через три дні, о 3:40 за місцевим часом, президент Росії Володимир Путін оголосив про початок "спеціальної військової операції" з метою "демілітаризації і денацифікації" України. Після цього відбулися масовані ракетні удари по українських містах, серед яких були Київ, Харків та Одеса.
Російські війська розпочали вторгнення з кількох напрямків – з території Росії, Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Прориви були зафіксовані поблизу Харкова, Херсона, Чернігова та Сум. У перший день агресії Росія активно використовувала свої повітряні сили – до 350 бойових літаків взяли участь в атаках на військові об'єкти. Україна негайно оголосила надзвичайний стан і закрила свій повітряний простір для цивільної авіації. Президент Володимир Зеленський розірвав дипломатичні відносини з Росією.
Міжнародна спільнота виразила однозначне засудження дій Росії, обвинувачуючи її в агресії проти України. ООН та Міжнародний суд у Гаазі вимагали негайного припинення бойових дій з боку російських військ. Проте бойові дії тривають й досі, зосередившись на регіоні Донбасу та південних частинах України, де обидві сторони зазнали значних втрат. Західні країни продовжують надавати підтримку Україні.
На фоні конфлікту Володимир Путін виправдовує агресію традиційними наративами про "неонацистську загрозу", ядерні амбіції України та нібито військову експансію НАТО. Ці тези були багаторазово спростовані, проте продовжують використовуватися в російській пропаганді. Цей багатогранний конфлікт, який спричинив величезні людські страждання та руйнування, безсумнівно змінює хід міжнародних відносин і становить серйозний виклик для всього світу.
Цей конфлікт показує, наскільки важливо захищати суверенітет країн та підтримувати мир у світі.
Цей текст перебільшує загрози, коли насправді небагато держав підтримують агресію Росії та її пропаганду.
Цей конфлікт виявив сильну єдність міжнародної спільноти у протистоянні агресії та підтримці України.
Війна в Україні демонструє наслідки пропаганди та дезінформації, які підривають міжнародну безпеку й стабільність.