Війна в Україні: історія російського вторгнення
24 лютого 2022 року стало знаменним днем в історії України, коли Росія почала своє саме значне вторгнення з моменту початку конфлікту в 2014 році. Попереджене значним стягуванням військ вздовж кордонів з листопаду 2021 року, вторгнення стало логічним продовженням довготривалої ескалації. Хоча офіційна Москва відмовлялася від підготовки до війни, 21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала так звані Донецьку та Луганську народні республіки як незалежні держави, що лише посилило напруженість.
Ця нова фаза війни почалася третьої години ночі за місцевим часом, коли президент Росії Володимир Путін оголосив про початок "спеціальної військової операції". Під цим евфемізмом ховалися масштабні ракетні удари по території України, включно з Києвом, Харковом та іншими великими містами.
Зі свого боку, Україна не залишилася осторонь. Президент Володимир Зеленський оголосив військовий стан і припинив дипломатичні відносини з Росією. Попри це, російські сили продовжували свої атаки, захопивши Зміїний острів та розпочавши бої в численних регіонах.
Світ також не залишився осторонь. 26 лютого 2022 року президент Зеленський закликав країни запровадити санкції проти Росії. 2 березня Генеральна Асамблея ООН засудила дії Росії як агресію, а Міжнародний суд ООН у Гаазі наказав Росії припинити свої військові дії 16 березня.
Однак Росія, натомість, продовжила спроби анексії територій у Запорізькій, Херсонській, Донецькій та Луганській областях, що було засуджено Україною та країнами Заходу. Ці спроби залишили слід у всесвітній політиці, зокрема, 12 жовтня 2022 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію проти цих нелегальних дій.
Вражаючим є той факт, що попри повномасштабне вторгнення російським силам не вдалося досягти початкової мети – взяття під контроль Києва. Українські сили перейшли до контратак, особливо в північних і південних регіонах, що призводило до звільнення значних територій. Напруженість на фронті триває, а дипломатичні зусилля залишаються обмеженими, незважаючи на постійні спроби знайти розв'язання конфлікту.
Ця історія – яскравий приклад непримиренності та мужності України, яка протистоїть одній із найагресивніших військових дій XXI століття, забезпечуючи підтримку та солідарність по всьому світу.
Важливо підтримувати Україну у цій боротьбі, адже свобода і мир — це наші спільні цінності.
Не можна ігнорувати, що війна ведеться не лише через агресію, а й через складні геополітичні причини.
Відновлення миру в Україні потребує єдності та рішучості світової спільноти проти агресії та несправедливості.
Війна в Україні показує силу духу народу, який бореться за свою незалежність і територіальну цілісність.
Вірю в силу України! Наша відвага та єдність допоможуть подолати агресію та відновити мир.