155-та механізована бригада "Анна Київська" від самого початку свого формування в Україні у березні 2024 року стикнулась із серйозними організаційними та операційними проблемами. Досвідчений офіцер Дмитро Рюмшин був призначений командиром цієї бригади, але процес формування та комплектування підрозділу виявився хаотичним через брак командного складу, солдатів, озброєння та ресурсів. ОК "Захід" під керівництвом генерала Шведюка, начальника штабу полковника Селецького та командувача Сухопутними військами генерала Павлюка патронувало створення бригади, але проблеми почали з'являтися з перших днів.
Весна та літо стали періодом масових дезертирств, оскільки близько 1000 військовослужбовців самовільно залишили підрозділ ще до початку навчань у Франції. Навіть під час тренувань у Франції, процес дезертирства тривав. Понад 2550 солдатів було переведено з 155-ї бригади для підсилення інших частин, що практично звело нанівець попередні чотири місяці зусиль.
Попри всі труднощі, 2300 українських солдатів пройшли навчання від французьких інструкторів, включаючи вишкіл з інфантерії та бронебійного бою за допомогою французьких AMX-10RC. Президент Франції Еммануель Макрон запевнив, що навчальна техніка буде передана Україні. Штаб бригади залишився для додаткового вишколу, а решта особового складу повернулася до України з 15 листопада. Однак, часу для інтеграції нових військових та проведення необхідних додаткових тренувань було недостатньо.
Після повернення штаб бригади був відправлений у район Покровська без належної підготовки. Відсутність об'єднаності та координації підрозділу призвела до ще більшого хаосу, тимчасом як командир Рюмшин був відсторонений від посади. Новопризначені командири не знали ситуації в бригаді, що ускладнило ситуацію.
Наслідки виявились катастрофічними: відсутність управління, некомпетентність та відсутність вишколу призвели до значних втрат у персоналі та техніці. Ще до бойового залучення у грудні бригада зіткнулася зі 198 новими випадками дезертирств. Державне бюро розслідувань (ДБР) ініціювало кримінальну справу для розслідування обставин формування бригади, зосереджуючись на відповідальності високопосадовців, включаючи Верховного главнокомандувача, Міністра оборони та начальника Генерального штабу. Мета розслідування — встановити відповідальних за створену катастрофічну ситуацію та значні втрати бригади.
У підсумку, бригада "Анна Київська" зазнала серйозних організаційних, вишкільних і командних проблем, що призвели до високих рівнів дезертирства, недостатньої підготовки та значних втрат під час розгортання. ДБР розслідує роль командування у цих прорахунках.
Ситуація з 155-тою бригадою жахлива. Відсутність належної організації і підготовки призвела до катастрофічних наслідків.
Не можна звинувачувати командування лише у проблемах бригади; до дезертирств також призвели моральні чинники та тягар війни.
Проблеми 155-ї бригади свідчать про серйозні системні недоліки в українській армії, які потребують термінового вирішення.
Створення 155-ї бригади “Анна Київська” показує, наскільки критична організація й управління у військових структурах в умовах війни.