У неділю, 23 березня, Україна була піддана масованій атаці з боку Росії, яка випустила 147 дронів по різних регіонах, серед яких були Київ, Харків, Суми, Чернігів, Одеса та Донецьк. Завдяки зусиллям українських сил ППО вдалося збити 97 дронів, а ще 25 були знешкоджені іншими засобами. На жаль, атаки в Києві призвели до загибелі щонайменше трьох людей, включаючи п’ятирічну дитину, та поранень десятьох осіб. Обстріл спричинив пожежі в житлових будинках, а уламки збитих дронів, падаючи, завдавали значної шкоди.
У Донецькій області жертвами атак стали чотири людини, троє з яких загинули в передовій місцевості Добропілля. Ці події сталися напередодні переговорів щодо припинення вогню в Саудівській Аравії, де Україна і Росія планували обговорити паузу в атаках на енергетичні об’єкти.
Президент України Володимир Зеленський підкреслив необхідність посилення тиску на Росію, закликавши до повного 30-денного перемир'я. Однак, вимоги Росії щодо припинення постачання зброї Україні та зупинення мобілізації були відкинуті Києвом і його західними союзниками.
Зі сторони США в переговорах взяв участь спецпосланець Стів Віткофф, який з обережним оптимізмом вказує на можливість досягнення більш широкого припинення вогню. Але різні підходи стосовно того, що має бути включено у перемир'я, наприклад, Росія наполягає тільки на енергетичній інфраструктурі, а Україна вимагає захисту й інших об’єктів, створюють певні труднощі.
Жителі Києва ставляться скептично до можливості Росії дотримуватись жодної угоди, зважаючи на постійні атаки, про які говорить і Зеленський, зауваживши, що лише за один тиждень на країну було випущено понад 1580 керованих авіабомб, 1100 ударних дронів та 15 ракет.
Водночас Міністерство оборони Росії повідомило про збиття 59 українських дронів, зокрема, над регіонами Ростова та Астрахані. Було зафіксовано також українські атаки на російській території, що завдали значної шкоди і постраждалих.
Ці драматичні події продовжують розгортатись на тлі складних переговорів, які стикаються з численними викликами та сумнівами стосовно зобов'язань російської сторони, підвищуючи напруженість і створюючи невизначеність щодо майбутнього регіону.
Ситуація в Україні дуже тривожна. Сподіваюсь, що мирні переговори приведуть до стабільності та безпеки для всіх.
Чому ми повинні вірити Росії в переговорах, якщо вона сама не дотримується жодних угод і продовжує атаки?
Важливо, щоб міжнародна спільнота підтримувала Україну у боротьбі за мир і припинення агресії з боку Росії.
Чи можлива реальність мирного процесу, коли очевидні факти агресії та порушення угод тривають?