24 лютого 2022 року світ прокинувся до реалій нової фази російсько-української війни, яка тягнеться ще з 2014 року. Передумови вторгнення почали проявлятися ще в листопаді 2021 року, коли Росія почала значну концентрацію своїх військ на кордоні з Україною та в Білорусі. Незважаючи на ці приготування, російські чиновники постійно заперечували будь-які плани вторгнення в Україну. Але в лютому 2022 року Росія визнала "Донецьку Народну Республіку" та "Луганську Народну Республіку" як незалежні держави, що ще більше загострило ситуацію.
Коли 24 лютого, рано-вранці, Володимир Путін оголосив про "спеціальну військову операцію", світ знову перевернувся. У відповідь пролунали масові ракетні удари по українській території, і російські війська почали наступ з декількох напрямків, включаючи Білорусь і окупований Крим. Міста, такі як Київ, Харків, Чернігів, Суми та інші, стали об'єктами інтенсивних авіаційних і наземних атак. В українському повітряному просторі був закритий доступ для цивільної авіації, а президент Володимир Зеленський оголосив військовий стан і розірвав дипломатичні відносини з Росією.
Попри очікування швидкої перемоги, російським військам не вдалося захопити Київ у перші дні, і їх увага зосередилася на Донбасі та південних регіонах України. Конфлікт продовжується з великими гуманітарними й військовими наслідками. Росія продовжує використовувати масовані артилерійські та ракетні удари, що призводить до численних жертв серед цивільного населення та руйнування інфраструктури.
Міжнародна спільнота одностайно засудила дії Росії. Загальні Збори ООН виступили проти російської агресії. Попри це, бойові дії не вщухають, а Росія продовжує агресивні воєнні дії, пригальмовуючи дипломатичні зусилля.
Аналітики вбачають у рішенні Москви частковий наслідок виведення військ США з Афганістану, що могло підштовхнути Путіна до агресії. Тим не менш, Захід надає значну підтримку Україні, включаючи військову допомогу та економічні санкції проти Росії.
Конфлікт продовжує бути всередині міжнародного порядку денного, але його завершення наразі не видно на горизонті. Час від часу Росія, вказуючи на готовність до переговорів, на справі продовжує агресивні дії, кидаючи виклик будь-яким мирним ініціативам.
Цей конфлікт призводить до величезних людських втрат і руйнування, але світ продовжує боротися за мир.
Вважаю, що західні країни самі провокують конфлікт, підтримуючи Україну та заважаючи мирним переговорам.
Незважаючи на тяжкі наслідки, український дух і рішучість продовжують надихати світ на підтримку та солідарність.
Цей конфлікт підкреслює важливість міжнародної єдності та підтримки для захисту суверенітету України.
Цей конфлікт змінює світову політику; сподіваюся на швидке завершення агресії та мирне вирішення ситуації.