Історія, що розпочалася 24 лютого 2022 року з повномасштабного вторгнення Росії в Україну, стала різким поворотом у російсько-українській війні, що тривала з 2014 року. Непередодні цієї трагічної дати, з листопада 2021 року, Росія поступово збільшувала свою військову присутність на кордоні з Україною та в Білорусі, попри численні запевнення офіційних осіб у відсутності агресивних планів.
Вибухнула війна у четверту годину ранку за місцевим часом, коли президент Росії Володимир Путін оголосив про початок так званої "спеціальної військової операції". Цей крок він обґрунтував нібито необхідністю "демілітаризації та денацифікації" України, хоч ці звинувачення були відразу заперечені і визнані необґрунтованими на світовому рівні.
Вторгнення здійснювалось з різних напрямків: з території Росії, Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Удар наносився з використанням повітряних атак та ракетних обстрілів, залучивши більш ніж 350 бойових літаків. Націленість на військові бази, аеродроми та стратегічні об'єкти в ключових містах, таких як Київ, Харків та Чернігів, викликала невідкладну реакцію з боку українського керівництва.
Президент України Володимир Зеленський негайно запровадив воєнний стан та розірвав дипломатичні відносини з Росією. У зв'язку з ризиком ракетних ударів, українське небо було закрите для цивільної авіації, подібно до обставин, що привели до знищення рейсу Malaysia Airlines MH17 кілька років тому.
Міжнародна спільнота швидко відреагувала на цю неприховану агресію. ООН рішуче засудила дії Росії, а Міжнародний суд у Гаазі наказав Росії припинити військові операції на території України.
Стратегічні цілі, заявлені на початку конфлікту, зокрема швидке захоплення Києва, не були досягнуті. Вторгнення переросло в затяжний конфлікт, відзначений великими втратами з обох сторін. Аналітики припускають, що вихід США з Афганістану міг підштовхнути Путіна до таких дій, сприйнявши це як ослаблення заходів Заходу.
Пізніші заяви Путіна лише посилювали його риторику про захист російськомовного населення та запобігання загрозі з боку НАТО. Він скаржився, що вторгнення мало відбутися раніше, звинувачуючи Україну в недотриманні Мінських угод та Захід у постачанні України зброєю.
Ця історія стала однією з ключових подій сучасної геополітики, назавжди змінивши баланс сил у цьому регіоні.
Ця війна показала, як важливо єднатися у боротьбі за свободу та незалежність народу України.