24 лютого 2022 року стало датою початку нового етапу в історії українсько-російського конфлікту, який розгорнувся вперше 2014 року. Раннє ранкове оголошення російського президента Володимира Путіна про "спеціальну військову операцію" сколихнуло світ. Путін обґрунтував вторгнення необхідністю "демілітаризації та денацифікації" України. Проте, на практиці це призвело до численних ракетних ударів по містах України: від столиці, Києва, до Харкова, Львова та інших міст.
Цього дня російські сили розпочали один з найбільших повітряних нападів, задіявши до 350 бойових літаків та здійснюючи численні вильоти щоразу глибше в українську територію. Зазначимо, що до агресії долучилися й білоруські сили, які теж здійснили обстріли українських цілей.
У відповідь на цю безпрецедентну атаку президент України Володимир Зеленський оголосив стан війни та розірвав дипломатичні відносини з Росією. Повітряний простір України був закритий для цивільної авіації, що лише підкреслювало серйозність ситуації. Міжнародне співтовариство швидко відреагувало: 2 березня Генеральна Асамблея ООН засудила дії Росії. А 16 березня Міжнародний суд в Гаазі наказав Росії припинити військові дії в Україні.
Щодо мотивацій, Путін заявляв про захист народів самопроголошених республік та безпідставно звинувачував українську владу в геноциді та неонацизмі, подібно до численних дезінформаційних кампаній, які продукує російська влада. Однак, реальність, вочевидь, інакша: аналітики вказують на стратегічну слабкість російських сил після невдалих спроб захопити Київ, а також на вплив геополітичних змін, таких як вихід США з Афганістану.
Рік, що минув, став випробуванням на міцність: для українського народу, який бореться за свою свободу та незалежність; для світової спільноти, яка повинна вміти відповідати на агресію; та для кожного з нас, кого цей конфлікт не залишає байдужим. Питання лише в тому, які висновки зроблять ті, хто читає ці рядки, і чи знайдемо ми в собі силу не залишати цей виклик без відповіді.




Цей конфлікт вимагає єдності та рішучості, щоб підтримати український народ у боротьбі за свободу і незалежність.
Чи дійсно вторгнення виправдане, адже насправді ситуація в Україні значно складніша і потребує іншого підходу?
Ця війна виявила справжнє обличчя агресора, показавши силу українського духу і незламність нації.
Цей конфлікт викликав глибокі зміни в міжнародних відносинах і підкреслив важливість солідарності з Україною.