24 лютого 2022 року стало символом трагічної сторінки в історії України — цього дня Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення. Нарощування військ на кордонах стало нічним жахом для українського народу, який уже ми переживали, починаючи з анексії Криму в 2014 році. До лютого 2022 року близько 190 тисяч російських військових були розгорнуті навколо України, зокрема в Білорусі, Придністровʼї та в окупованому Криму.
Першочерговою метою Путіна було швидке захоплення Києва та встановлення провладного, проросійського уряду. Хоча російські війська й захопили Аеропорт Гостомель і Чорнобильську АЕС у перші ж дні, український опір виявився непередбачувано сильним, а їхній поступ застопорився. Завдяки сміливості та незламності українців, плани окупантів щодо Харкова й Києва зазнали краху.
Чимало гуманітарних та військових наслідків стало результатом цієї агресії. Обстріли мирної інфраструктури, масові поховання і сліди воєнних злочинів в Ірпені, Бучі й інших звільнених містах нагадують про травму війни. Цивільні та військові втрати обчислюються в сотнях тисяч. Водночас українці виявили незламний дух, наснажуючи світ своєю міццю.
Восени 2022 року Росія оголосила про анексію чотирьох українських областей: Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької. Це викликало хвилю обурення від міжнародної спільноти, адже на окупованій території знову розпочався військовий спротив. Україна провела успішні контрнаступи, повертаючи значні частини території, особливо у Харківській та Херсонській областях.
На рівні міжнародної підтримки Україна отримала колосальну допомогу, і війна стала центром уваги всього світу. 141 з 193 країн-членів ООН закликали до негайного виведення російських військ. З огляду на серйозні санкції, накладені на Росію, яка залишилася без значної частини світових ринків, ця країна все більше ізолюється.
Попри здобутки, війна триває. Станом на кінець 2023 року Україна відновила контроль над 54% захоплених територій. Але конфлікт залишається в стадії глухого кута. Однак незважаючи на всі потрясіння, український народ не втрачає віри у своє майбутнє, продовжуючи боротьбу за мир і свободу.
Важливо пам’ятати про мужність українського народу та їх боротьбу за свободу, яка надихає весь світ.
Чи варто продовжувати війну, якщо наслідки для цивільних осіб такі жахливі? Можливо, дорога до миру має інші шляхи?
Сьогодні ми бачимо, як незламність українців стає символом боротьби за справедливість на міжнародній арені.
Відновлення незалежності України вимагає мужності та єдності, адже наш народ заслуговує на мирне і гідне життя.