24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Цей крок, ініційований президентом Володимиром Путіним, став новим етапом конфлікту, що тліє ще з 2014 року. У своєму зверненні Путін оголосив про "спеціальну військову операцію" з метою "демілітаризації та денацифікації" України. Ці заяви супроводжувалися хибними звинуваченнями в бік України щодо розвитку ядерної зброї та наявності в її керівництві неонацистів.
З першого дня вторгнення російські війська атакували Україну з декількох напрямків — з самої території Росії, окупованого Криму та Білорусі. Під ударами опинилися такі міста, як Харків, Херсон, Чернігів, Суми, а також столиця Київ. Перші обстріли були масованими — росіяни використовували ракети та авіаудари, що завдавали шкоди як військовим, так і цивільним об’єктам.
Міжнародна спільнота швидко відреагувала на агресію. Генеральна Асамблея ООН засудила дії Росії як агресію проти України. Міжнародний суд у Гаазі наказав Росії припинити військові дії. Захід та інші союзники продовжують підтримувати Україну, надаючи їй суттєву військову і економічну допомогу.
Попри початкові плани Росії захопити Київ за три дні, ці зусилля провалилися. Армія перенесла увагу на Донбас і південь України. Проте Україна виявила неабиякий супротив. Війна триває, супроводжуючись атаками дронів, ракетними ударами та бойовими діями на землі. Оборонні сили України ефективно знищують ворожі дрони та відбивають наземні атаки.
Стратегія Путіна зводиться до очікування на згасання підтримки України з боку Заходу. Він вірить, що вичерпання ресурсів у противника дозволить Росії досягти своїх цілей. Також керівник Кремля стверджує, що риторика Заходу змінилася: менше вимог до поразки Росії. Здається, він впевнений, що час грає на його користь, проте це ще далеко не факт.
Цей конфлікт, що вже триває більше року, змінив світ — від гуманітарних наслідків для України до глобальної економічної нестабільності, спричиненої санкціями та торговими обмеженнями. Україна продовжує боротьбу, отримуючи нові пакети допомоги від таких країн, як Німеччина та США. В історії цієї війни залишаються надія та сила духу українського народу, які демонструють світу, що свобода та незалежність — це не порожні слова.
Ця війна показала незламність українського народу. Свобода та незалежність — найвищі цінності, за які варто боротися.
Війна тільки поглибила розділ в суспільстві, і реально досягти миру буде дуже важко без компромісів.
Війна стала випробуванням для України, але також об’єднала народ у боротьбі за справедливість та гідність.
Цей конфлікт демонструє, наскільки важливо об’єднувати зусилля для захисту суверенітету і демократичних цінностей.