Повномасштабне вторгнення Росії в Україну

24 лютого 2022 року стало новим етапом російсько-української війни, яка триває вже з 2014 року. Передумови до цього вторгнення помітно загострилися з листопада 2021 року, коли Росія почала концентрувати свої війська біля українських кордонів. Хоча російські посадовці неодноразово заперечували плани атаки, рішення про вторгнення, ймовірно, було прийнято особисто Володимиром Путіним разом з його близькими співробітниками.

У ніч на 24 лютого 2022 року, о 3:40, російські війська розпочали повномасштабне вторгнення в Україну. Путін оголосив цю акцію "спеціальною військовою операцією", цитуючи "демілітаризацію і денацифікацію". Російські війська ввійшли в Україну з різних напрямків, намагаючись нанести удари по ключових містах, таких як Київ, Харків та Одеса.

Як відповідь на агресію, Президент України Володимир Зеленський оголосив надзвичайний стан і розірвав дипломатичні відносини з Росією. Українська авіація була закрита для цивільних рейсів. Світова спільнота швидко засудила дії Росії: Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію, що засуджувала вторгнення, а Міжнародний суд у Гаазі наказав Росії припинити військові дії.

Першочергова ціль Росії — захоплення Києва — не вдалася, і увага агресора переключилася на Донбас і південні території України. У вересні та жовтні 2022 року Росія спробувала анексувати частково окуповані регіони, що викликало широке міжнародне засудження та було визнано незаконним.

Путін обґрунтовував вторгнення тим, що Україна та Захід обдурили Росію, звинувативши їх у невиконанні Мінських угод. Він також загрожував подальшим військовим втручанням і заявляв, що Росія досягне своїх цілей.

Цей конфлікт нагадує нам, як особисті образи і історичні амбіції можуть зрости в катастрофічні геополітичні рішення. Багато в чому дії Путіна пояснюються його неприхованою неприязню до України, яка наростала роками. Така війна не лише несе військову загрозу, але й глибоко впливає на життя мільйонів людей по обидва боки конфлікту.