Повномасштабне вторгнення Росії в Україну

File

Третій етап російсько-української війни, який почався з повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, став визначним моментом в сучасній історії. Підготовка до вторгнення набирала оберти з листопада 2021 року, коли Росія почала перекидання значних військових сил до кордонів з Україною та в Білорусь. Незважаючи на заперечення російських чиновників, світ розумів це як підготовку до агресії.

На світанку 24 лютого президент Росії Володимир Путін оголосив про початок "спеціальної військової операції", заявивши, що її метою є "демілітаризація та денацифікація" України. Одразу після його заяви почалися масовані обстріли ракетами та вторгнення української території з кількох напрямків, включно з Росією, Білоруссю та тимчасово окупованим Кримом.

Російські сили провели багатовекторний наступ, атакуючи різні міста, такі як Київ, Харків, Чернігів, Суми та інші. Було задіяно понад 350 бойових літаків, що свідчило про масштабну та агресивну кампанію.

Вторгнення супроводжувалось осудом світової спільноти: 2 березня Генеральна Асамблея ООН засудила дії Росії, а 16 березня Міжнародний суд в Гаазі наказав Росії зупинити військові дії. Водночас, Путін обґрунтовував вторгнення нібито необхідністю захисту населення самопроголошених "республік" Донецька та Луганська, хоча подібні заяви залишаються безпідставними.

З часом, російська риторика змінила акценти з "демілітаризації" на спроби анексії частково окупованих територій таких як Запорізька, Херсонська, Донецька та Луганська області. Ці спроби були рішуче засуджені Україною та західними країнами як незаконні.

На даний момент конфлікт триває, з регулярними ракетними ударами та атаками дронів. Однак, світ не бачив жодних ознак зміни позиції Росії щодо окупованих територій і мало підстав для оптимізму щодо швидкого мирного вирішення. Незважаючи на значний опір України та підтримку Заходу, переговори залишаються в глухому куті, а війна триває.

4 коментарі до “Повномасштабне вторгнення Росії в Україну

  1. Ситуація на фронті залишається напруженою, але українці продовжують боротися за свою незалежність і територіальну цілісність.

  2. Багато фактів свідчать, що конфлікт має глибокі корені, а не лише агресію з боку Росії.

  3. Незважаючи на агресію, світова підтримка України стає дедалі більшою, відкриваючи нові можливості для опору.

  4. Ескалація конфлікту вимагає рішучих дій з боку міжнародної спільноти для досягнення справедливого миру в регіоні.

Залишити коментар до Ярослав Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *