Вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, стало третім етапом російсько-української війни, що триває з 2014 року. Ці події суттєво змінили геополітичну ситуацію, відкривши нову сторінку в історії протистоянь.
Від листопада 2021 до лютого 2022 року Росія активно нарощувала свою військову присутність на українському кордоні, однак офіційно заперечувала плани агресії. Попри це, на світанку 24 лютого Путін оголосив про початок так званої "спеціальної військової операції" на території України, спрямованої нібито на "демілітаризацію та денацифікацію". Після цього відбулися ракетні атаки на військові об'єкти та стратегічні місця, включаючи Київ, Харків та інші великі міста.
Російські війська розпочали наступ з трьох напрямків: з півночі через Білорусь, зі сходу через російський кордон і з півдня через тимчасово окупований Крим. Це було супроводжено бойовими діями біля Харкова, Чернігова, Сум та інших місць. У відповідь Україна закрила свій повітряний простір для цивільної авіації, президент Володимир Зеленський оголосив стан війни та розірвав дипломатичні відносини з Росією.
Міжнародна спільнота оперативно відреагувала на агресію. Генеральна асамблея ООН засудила дії Росії як акт агресії, а Міжнародний суд ООН у Гаазі наказав Росії призупинити свої військові операції в Україні. Тим не менш, Росія продовжує викладати виправдання для своєї агресії, включаючи безпідставні звинувачення в розробці України ядерної зброї та наявною в Україні загрозою з боку НАТО.
Початкові плани швидко захопити Київ зазнали невдачі, і Росія зосередила свої зусилля на Донбасі та південних регіонах України. Значну роль у цьому конфлікті відіграє авіація, яку Росія активно використовує для забезпечення своїх позицій.
Конфлікт продовжується, залучаючи все більше учасників та згуртовуючи світову спільноту в підтримці України. Путінові заяви про необхідність визнання "реалій на місцях" та залучення українського парламенту до мирних переговорів наочно свідчать про тривалу дестабілізацію, яку Росія намагається нав'язати Україні.
Ця війна нагадує, наскільки важливо зберігати міжнародну підтримку та єдність у важкі часи для України.
Необхідно враховувати, що конфлікт має складну історію, і одностороннє звинувачення Росії є спрощенням реальності.
Тривалий конфлікт вказує на потребу в діалозі та дипломатичних зусиллях для досягнення стабільності в регіоні.
Важливо прагнути до миру та справедливості, уникаючи агресії, яка лише поглиблює конфлікти та страждання.
Цей конфлікт підкреслює важливість міжнародної підтримки для захисту суверенітету України та стабільності в регіоні.