Початок повномасштабної війни Росії проти України 24 лютого 2022 року став третім етапом війни, розпочатої Росією ще у 2014 році. Цей напад знову підтвердив намір Росії знищити українську державність, порушуючи міжнародні норми та кидаючи виклик всьому світу.
Прелюдія до інвазії почалася ще з листопада 2021 року, коли Росія почала скупчення своїх військових сил на кордонах з Україною та в Білорусі. Російські чиновники постійно заперечували агресивні наміри, хоча тіло ситуації свідчило про зворотне. У лютому 2022 року Росія визнала самопроголошені "ДНР" та "ЛНР" як незалежні держави, що значно загострило ситуацію.
Наступного етапу, в ранкові години 24 лютого, Росія оголосила початок "спеціальної військової операції". Це стало сигналом до масованих ракетних ударів по українських військових об'єктах. Після першої хвилі нападів російські війська перейшли кордон, атакуючи з різних напрямків, у тому числі з Білорусі та окупованого Криму.
Вже в перші години агресії російські війська здійснили проникнення в Україну біля таких міст, як Харків, Херсон, Чернігів, Суми. Президент Володимир Зеленський оголосив в Україні воєнний стан для захисту мирного населення і протидії ворогу.
Міжнародна спільнота гостро відреагувала на вторгнення. Генеральна Асамблея ООН засудила дії Росії як акт агресії проти України. Міжнародний суд в Гаазі наказав Росії зупинити військові дії, але Кремль проігнорував це рішення.
Попри початкові сподівання Росії на швидку перемогу та захоплення Києва, українська армія встояла і дала мужню відсіч ворогу. Росія змістила фокус на Донбас та південні регіони, де війна досі триває, не зменшуючись в інтенсивності.
Усю цю агресію Росія намагається обґрунтувати фальшивими твердженнями про "український неонацизм" та "ядерні розробки". Однак вся ця дезінформація не може приховати факт віроломного нападу та крови, що проливається на українській землі.
Війна триває, породжуючи гуманітарні катастрофи і виклики для всього світу. Натяки на можливість переговорів з'являються з обох сторін, однак боротьба за свободу і правду над Батьківщиною триває, незважаючи на складні обставини і виснажливий конфлікт. У цій боротьбі український народ демонструє силу духу та незламність, намагаючись вистояти в захисті незалежності та суверенітету.
Ця війна показала неймовірну силу українського народу та його наполегливість у боротьбі за свободу та незалежність.
Не можна заперечувати, що війна призвела до страждань обох сторін, і мирне вирішення ситуації є важливішим.
Ситуація в Україні підтверджує, що агресія може бути зупинена лише через силу та єдність народу.
Незважаючи на всі труднощі, українці демонструють неймовірну мужність, захищаючи свою землю і прагнення до свободи.