Історія російсько-української війни має глибокі корені, але вторгнення 24 лютого 2022 року стало новою і жорстокою фазою цієї конфронтації. На більш ніж три місяці до цього, напруга зростала: російські війська згущалися на кордонах з Україною та Білоруссю, незважаючи на заперечення Москви. Визнання Росією псевдодержавності “ДНР” та “ЛНР” 21 лютого ще більше загострило ситуацію, даючи зрозуміти, що вся територіальна цілісність України під питанням.
За годину до світанку 24 лютого світ почав змінюватися. Російський Президент Володимир Путін звернувся з промовою до своїх громадян, оголосивши про початок "спеціальної військової операції". Що зробило це повідомлення не просто риторичним виступом, так це одночасний запуск масованих ракетних атак по всій території України. Здавалося, на той момент нескладно було уявити масштаби майбутнього кровопролиття.
Україна, у відповідь, швидко ухвалила ряд важливих рішень. Президент Володимир Зеленський оголосив надзвичайний стан і розірвав дипломатичні відносини з Москвою. Українці, які звикли до мирного неба, несподівано опинилися в річищі воєнних дій: ракети, артилерійські обстріли, бойові літаки у небі. Та попри маштабність військового наступу, український спротив виявився надзвичайно сильним – на кожному кроці ворог зустрічав сміливий спротив місцевих.
У першій фазі конфлікту Росія була сконцентрована на швидкому захопленні Києва, але коли цей план провалився, фокус змістився на Донбас та південь України. У вересні та жовтні 2022 року Росія спробувала незаконно анексувати частково окуповані регіони – крок, який викликав обурення всього світу, зокрема і шляхом дипломатичного засудження ООН.
Для позбавлення своєї агресії відрічи, Путін застосовує набір хибних наративів – від захисту населення, що говорить російською мовою, до припинення уявного геноциду. Але в реальності все більш зрозумілим стає, що особисті амбіції, бажання реваншу та історичні образи є основними драйверами цієї війни.
Україна, попри все, залишається незламною. Її народ об’єднаний у спротиві, а весь світ продовжує надавати підтримку. Ця війна – не лише про території, але і про людські долі, свободу та завзяття жити у мирі.
Величезна мужність українського народу надихає! Спільний спротив та підтримка світу важливі для перемоги.