Наприкінці березня, російські сили здійснили чергову координовану атаку на об'єкти української групи Нафтогаз. Це вже вісімнадцятий подібний напад з початку повномасштабної війни і восьмий цього року. Ціллю атаки стали газові видобувні об'єкти, завдавши їм шкоди, але, на щастя, обійшлося без жертв.
В.о. голови правління Нафтогазу Роман Чумак підкреслив, що атака – це не просто удар по інфраструктурі, а спроба підірвати енергетичну стабільність України. Попри це, фахівці вже активно працюють над ліквідацією наслідків, оцінкою завданих збитків та негайним відновленням постачання газу, щоб забезпечити безперебійне енергозабезпечення.
Ця атака відбулася на фоні нещодавніх обговорень і домовленостей щодо припинення вогню. 18 березня з'явилися повідомлення про телефонну розмову між президентом США Дональдом Трампом та російським лідером Володимиром Путіним, яка, нібито, привела до угоди про обмежене припинення вогню, що стосується енергетичних і інфраструктурних об'єктів України. Проте, заступник міністра закордонних справ України Георгій Тихий спростував це, назвавши дату 18 березня "вигаданою російською пропагандою".
Цього ж дня Росія здійснила ще один удар по українських газових об'єктах, звинувативши Україну в знищенні газової вимірювальної станції в Курській області, що Україна заперечила. Це можна розглядати як можливу російську операцію під фальшивим прапором.
Міністерство оборони Росії стверджувало, що Україна завдала удару по станції вимірювання газу Суджа за допомогою ракет HIMARS, що викликало значну пожежу. Проте, Рада національної безпеки і оборони України відкинула ці звинувачення, заявивши, що саме Росія атакувала газотранспортну систему в Курській області.
Крім того, надійшли повідомлення про атаки безпілотників на російську Саратовську область, включаючи міста Саратов і Енгельс. Росія заявила, що ці атаки були відбиті без шкоди для цивільних об'єктів. Ці випадки пов'язані з поточними військовими діями між двома країнами.
Загалом, атаки на об'єкти Нафтогазу є частиною ширшої стратегії, спрямованої на ураження енергетичної інфраструктури, що не припиняється, попри всі намагання встановити режим припинення вогню. Це вкотре ставить під питання реалістичність і доцільність домовленостей щодо миру. Залишайтеся в курсі останніх подій і будьте в безпеці.
Шокуюче, що атаки на критичну інфраструктуру тривають, незважаючи на переговори про припинення вогню. Це загрожує миру!
Необхідно розуміти, що інформація про “атаки” може бути переосмисленою. Існує ймовірність маніпуляцій з обох сторін.
Ситуація з атакою на українську енергетичну інфраструктуру демонструє кризу довіри у мирних переговорах. Необхідно діяти рішуче!
Ці події підкреслюють складність ситуації в регіоні, де війна та спроби миру переплітаються.