Російські сили продовжують масштабний наступ на західному напряму Донецької області, зокрема в районі міста Покровськ. Основною метою є контроль над Покровськом, проте потужні оборонні рубежі з боку українських військових стали викликом, на який російські військові змушені адаптувати свої стратегії.
З початку грудня 2024 року, російські війська продовжують наступальні дії у напрямку Покровська, однак без значущих підтверджених здобутків. Вони атакують різні райони навколо Покровська: від сходу і південного сходу до півдня і південного заходу, в тому числі Міролюбівку, Промінь, Лисівку, Даченське, Шевченка, Пушкіне, Жовте та Новопустинське.
Знання українських захисників привести до зміни тактики. Росіяни зменшили масштаби атак, переходячи від великомасштабних піхотних штурмів до менших груп приблизно по 10 осіб, намагаючись мінімізувати втрати. Раніше в атаках брали участь групи з близько 50 осіб.
Росія намагається обійти Покровськ із заходу та півдня, уникаючи важких лобових атак. Активні дії проводяться в районах як-от Новопустинське, Новотроїцьке та Шевченка, з метою блокування ключових автотрас, щоб ускладнити логістику України і змусити її війська покинути Покровськ і Мирноград.
Особливу увагу російські сили приділяють району Селіди та його околицям, де вони розширили плацдарм на півдні та південному сході, зосереджуючись на лінії Петриківка-Пустинка-Жовте. Мета: ліквідувати українські сили поблизу Курахового і Вугледара, аби забезпечити безпеку свого південного флангу для нового наступу на Покровськ.
На Курахівському напрямку тривають атаки, зокрема в районах Социвка, Зоря, Новодмитрівка, Берестки, Дачне та Дальнє. Російські війська досягли незначних успіхів у південних районах Социвка і поблизу на шляху H-15 Курахове-Костянтинополе.
Українські сили утримують міцну оборону, особливо ефективно використовуючи дрони для обмеження спроможностей російських механізованих операцій. Це змусило російські війська перейти до виснажливих, піхотних атак.
Командування російської армії переоцінило бойову кампанію, вважаючи, що прямий штурм Покровська неможливий через сильні українські укріплення. Тому вони тепер зосереджені на обхідній маневрі через Селіди, вирівнюючи лінію фронту в західній частині Донецької області, щоб сконцентрувати сили на подальших діях.
Ймовірно, що російські війська продовжать обмінювати живу силу на територіальні здобутки, які можуть виявитись нестійкими у довгостроковій перспективі. Українські сили, імовірно, продовжать активний захист, і це може ускладнити майбутні плани росіян.
Ситуація на фронті залишається напруженою, але українські сили проявляють стійкість та креативність у захисті.
Російські атаки не приносять успіху, українські сили впроваджують інноваційні методи оборони та зупиняють просування ворога.
Російські війська змушені адаптувати стратегії, що свідчить про ефективність української оборони та гнучкість в умовах конфлікту.
Військова ситуація на Донеччині вимагає нестандартних рішень, і українські сили готові до подальшої боротьби.
Російські війська змушені адаптувати тактику, але українські оборонці показують стійкість та майстерність у бою.
Ситуація на фронті складна, але українські сили демонструють відвагу та ефективність у відсічі агресора.