Починаючи з 24 лютого 2022 року, Україна опинилася в епіцентрі конфлікту, що перевернув спокійний хід життя мільйонів. Російські військові маневри, які почалися у листопаді 2021 року на кордонах з Україною та Білоруссю, обіцяли новий виток напруження. Хоча офіційні заяви Росії запевняли у відсутності агресивних намірів, зосередження військ окреслювало невідворотність драматичних подій.
Виток почався 21 лютого 2022 року, коли Росія визнала самопроголошені утворення "ДНР" і "ЛНР" незалежними державами. Цей крок підірвав крихкий спокій і підготовив ґрунт для подальших дій. А вже 24 лютого президент Росії Володимир Путін оголосив про початок "спеціальної військової операції", розпочавши масовані ракетні удари по українським містам — Київ, Харків, Чернігів, Суми відчули на собі холод наступу.
Перший день конфлікту вразив масштабами — понад 350 російських літаків атакували українські позиції, а російські війська швидко просувалися, захоплюючи міста та апелюючи до ключових урбаністичних центрів, таких як Київ та Харків. Міжнародна спільнота рішуче відреагувала економічними санкціями. Сполучені Штати під керівництвом Джо Байдена заморозили активи великих російських банків, водночас обмеживши санкції проти Путіна особисто.
Світ був шокований гуманітарними наслідками: загиблі цивільні, руйнування інфраструктури, тисячі людей, що втекли з домівок в пошуках порятунку. Однак, незважаючи на наслідки, Україна під керівництвом президента Зеленського заявила про повну мобілізацію на 90 днів, запровадивши військовий стан та обмеження на виїзд чоловіків від 18 до 60 років.
Нині конфлікт продовжується, перетворившись на складне геополітичне протистояння. Російські війська зосередилися на захопленні Донбасу та півдня України, проте українські збройні сили рішуче опираються. Для Путіна цей конфлікт є способом реалізації боргу перед так званими "російськомовними" та протидії "геноциду і денацифікації", проте ці виправдання не знімають тягаря численних втрат з боку цивільного населення та економічних труднощів.
Поки світ стежить за щоденною хронікою з війни, що триває, ми усвідомлюємо цінність миру і людської гідності, які стають нездоланною перепоною для агресора.
Цей конфлікт показує, наскільки важливо оберігати мир і людську гідність в умовах агресії.
Ця інформація однобічна, ігнорує складність конфлікту та проігноровані інтереси інших сторін.
Важливо підтримувати Україну в цей складний час, адже гідність і свобода є нашими спільними цінностями.
Зображене насильство свідчить про необхідність міжнародної спільноти в протидії агресії та відновленні стабільності в регіоні.
Невимовно важко спостерігати за руйнуванням України та стражданнями людей, які потерпають від війни. Нехай буде мир!