У контексті триваючого конфлікту в Україні з'являється тривожна тенденція саботажу всередині російської армії. Це явище стає дедалі поширенішим, показуючи, як солдати, протестуючи проти небезпечних операцій, підривають свої ж ресурси.
Російські солдати, дислоковані в Херсонській області, активно вдаються до саботажу обладнання, щоб уникнути участі в небезпечних завданнях. Спостерігається зростання поломок техніки, зокрема таких водних засобів, як човни і гідроцикли, які критично важливі для перетину річки Дніпро. Це, ймовірно, викликано навмисними діями самих військових. Партизанський рух АТЕШ повідомляє, що російські солдати отримують і виконують настанови щодо псування двигунів човнів та іншого обладнання, щоб уникнути відправки на штурм островів на Дніпрі.
Такі акти саботажу відбуваються не лише в тилу, а й на передовій. Один з агентів російської армії, пов'язаний із рухом АТЕШ, знищив броньовану розвідувально-дозорну машину (БРДМ) у Донецькому секторі. Це стало суттєвим ударом по мобільності та захищеності російських розвідувальних підрозділів. Частота таких дій зростає, вказуючи на серйозну внутрішню кризу.
Окрім цього, спостерігаються систематичні кампанії саботажу проти залізничної інфраструктури Росії, проведені українськими спецслужбами та російськими партизанами. Ці акції спрямовані на вузли та мости, що є життєво важливими для військової логістики Росії. Саботажні дії, такі як пошкодження Сєверомуйського залізничного тунелю і мосту в Кінелі, примушують російську армію перенаправляти постачання менш ефективними шляхами, що серйозно ускладнює їхні логістичні можливості.
Мотиви для такого саботажу очевидні: це опозиція вторгненню Кремля в Україну та його внутрішній політиці. Російські партизани, включно із військовими, демонструють зростаючий спротив, намагаючись зірвати власні операції та інфраструктуру. Це не лише зменшує доступність амуніції та важливих постачань на передовій, але й значно знижує моральний дух армії та обмежує можливості Росії здійснювати наступальні операції.
Українські спецслужби активно координують зусилля з українськими та російськими партизанськими організаціями для підвищення ефективності саботажу. Стратегії включають надання технічної експертизи, вибухівки та спеціалізованого обладнання для націлювання на значимі елементи залізничної інфраструктури. Використання сучасних технологій, таких як супутникові знімки та дронова розвідка, допомагає виявити вразливі місця, а розширення кампаній на додаткові логістичні вузли може значно посилити загальний вплив саботажу.
Ці саботажні дії мають величезне значення для конфлікту в Україні, оскільки вони суттєво впливають на військові операції та логістику Росії, стаючи ключовим елементом широкої стратегії підриву вторгнення Кремля.
Ці дії солдатів свідчать про зростаючий спротив та невдоволення всередині російської армії проти війни в Україні.
Саботаж у армії — це лише окремі випадки, а більшість солдатів залишаються вірними своїм обов’язкам.
Саботаж серед російських військових свідчить про глибокі внутрішні проблеми та зростаючий опір війні в Україні.
Саботаж у російській армії може стати переломним моментом у конфлікті, послаблюючи їхню військову ефективність на фронті.
Саботаж у російській армії свідчить про зростаючий опір військових і серйозні проблеми з моралью.