Скандал судової корупції в Україні

Уявіть собі історію, яка проливає світло на глибокі проблеми системи правосуддя в Україні. В центрі скандалу — Артур Ємельянов, який колись займав високу посаду за часів президентства Віктора Януковича. Як же просто здається було зловживати впливом у ті часи, коли Ємельянов був заступником голови Вищого господарського суду, і за цю славу отримав титул "обличчя судової системи епохи Януковича".

Як виявилося, його діяльність залишала неприємний слід. Ємельянов та його сім'я стали власниками елітної нерухомості по всьому світу — і не лише через звичайну життєву удачу. Це скоріше було явним показником потенційної корупції. Але саме нею його справа не обмежилася.

У січні 2019 року Вища рада правосуддя (ВРП) нарешті звернула увагу на нього, ініціювавши дисциплінарне провадження. Здавалося б, рішення про звільнення очевидне — Ємельянов тиснув на іншого суддю, щоб забезпечити собі вигідне рішення. Що ж стримувало швидке врегулювання цієї ситуації? Відповідь без сумнівів знайдеться у конфліктах інтересів серед самих членів ВРП. Наприклад, один із них, Віктор Шапран, мав персональну вигоду від попередніх судових рішень, і тому важко повірити в його об'єктивність.

Додайте сюди відсутність ефективного механізму усунення недобросовісних членів ради, і зрозумієте, чому Ємельянов встиг залишитися на посаді більше ніж рік півтора.

Проте, радість його тривала недовго. Нещодавно правоохоронці заарештували його за звинуваченням у корупції. Виявилося, що він долучився до кримінальної організації, яка складалася з суддів, адвокатів і судових чиновників — всіх тих, хто зручно облаштувався в системі, перетворюючи правосуддя на вигідний бізнес.

Ця справа відлунює ширшими питаннями про системні проблеми в українській судовій системі. Напрошується думка: скільки ще таких випадків залишаються під поверхнею через таких, як Ємельянов та його партнери? Якою ціною насправді обходиться Україні захист суспільних інтересів від корупційних схем?