Словацька Республіка, хоч і має частково розділену громадську думку щодо війни в Україні, все ж демонструє послідовну політичну підтримку сусідній державі. З першого дня повномасштабного вторгнення Словаччина озброює Україну і відкрито засуджує дії Росії. Попри це, результати соціологічного опитування виявили, що більш ніж половина словаків схиляється до підтримки на користь Росії. Однак був виявлений методологічний недолік у даних, що спровокувало хвилю суперечок про їхню інтерпретацію.
Економічно конфлікт також позначився на Словаччині: замість прогнозованого зростання на 3% у 2022 році, економіка виросла лише на 1,7%. Підвищені ціни на енергоносії та розриви у ланцюгах постачання, зокрема в автомобільній галузі, призвели до значних викликів для країни. Крім того, уряд був змушений продовжувати працювати над подоланням наслідків для енергетичного сектора, стикаючись з високою інфляцією і зростаючими фіскальними витратами.
На іншому боці монети – інтеграція українських біженців, яких на територію країни з 2021 року прибуло близько мільйона. Однак лише близько 100 тисяч змогли знайти місце в трудовому ринку або освітній системі, багато з них виконують роботу, не відповідну їхньому рівню кваліфікації. Це проблема "втраченого потенціалу", яка потребує термінових і ефективних рішень.
Ще один стратегічний напрямок, на якому зосереджена увага, – енергетична незалежність від Росії. Словаччина разом з іншими країнами ЄС здійснює активні кроки у будівництві нових енергетичних потужностей, пошуку альтернативних постачальників і інвестуванню в енергозбереження. Це має посилити макроекономічну стабільність і зменшити залежність від волатильності цін на енергоносії.
Уряд, очолюваний прем'єр-міністром Едуардом Хегером, займає активну позицію надати підтримку Україні й заохочувати її європейську інтеграцію. Проте всередині країни є політичні сили, які підтримують Росію та живлять внутрішню поляризацію, розповсюджуючи російські наративи.
Хоча сучасна ситуація відрізняється, історичні конфлікти, такі як "Маленька війна" між Словаччиною і Угорщиною в 1939 році, нагадують про комплекси геополітичної історії регіону. Але це історичне тло не безпосередньо впливає на поточну позицію відносно конфлікту в Україні.
Словаччина демонструє сміливу підтримку України, проте внутрішня поляризація може негативно вплинути на цю позицію.
Словацька підтримка України виглядає непослідовно, адже більшість громадян все ще схиляється на користь Росії.
Ситуація в Словаччині показує складність міждержавних відносин і відображає виклики інтеграції біженців.
Словацька Республіка прагне енергетичної незалежності, але внутрішні політичні суперечності заважають стабільній підтримці України.