Друзі, сьогодні я хочу поділитися з вами історією про події, які вразили всіх нас і маємо пам'ятати про ці трагедії, щоб не давати їм повторитися.
26 грудня 2024 року в Часовому Яру, невеликому містечку на сході України, мала місце трагічна подія. Російські сили здійснили напад за допомогою безпілотника з режимом першої особи (FPV), скерувавши його на багатоповерховий житловий будинок. Неможливо уявити жах тієї миті, коли звичайний мирний ранок перетворюється на кошмар. Дві цивільні особи, чоловіки віком 60 і 64 років, втратили свої життя через несумісні з життям поранення. Це втрата, яка забрала назавжди у нас двох батьків, можливо, дідусів, сусідів, знайомих.
На додаток до цих смертей, ще двоє цивільних постраждали: один 27-річний та інший 55-річний чоловік отримали поранення кінцівок. Це додатково підкреслює той жах, з яким стикаються прості люди в умовах війни.
Цей інцидент є частиною ширших дій, за якими слідкують на міжнародній арені. Останнім часом спостерігається посилення ракетних і дронових атак з боку Росії по всій території України. Жертв серед цивільних стає дедалі більше. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (HRMMU), тенденція, що раніше йшла на спад, змінилася в кінець грудня 2023 і на початку січня 2024 року.
Ці події змушують нас замислитися: чи маємо ми зробити щось більше, щоб зупинити цю несправедливість і безглузде насильство? Як можемо ми бути сильнішими, щоб передати цю гірку історію дітям, які заслуговують на життя в мирі? Давайте пам'ятати ці імена і вшановувати їхні життя, роблячи все можливе задля миру.




Такі трагедії не повинні повторюватися! Пам’ять про загиблих має спонукати нас до дій заради миру.
Не можна забувати, що війна має складні причини, а не лише насильство з одного боку.
Сумні події змушують нас об’єднуватися заради миру, щоб уберегти майбутні покоління від страждань.
Ці трагічні події нагадують нам про важливість єдності та солідарності у прагненні до миру.